Підприємницька функція інноваційна – процес упровадження підприємствами, фірмами та компаніями нової техніки і технології шляхом розвитку винахідництва, раціоналізаторства, інших об’єктів інтелектуальної власності або їх закупівлі та створення на цій основі якісно нових товарів і послуг. П. ф. і. в Україні з 1990 значно послабилась. Так, 1991 впроваджено 7303 нових прогресивних технологічних процесів, 2000 – 1403 та 2003 – 1482 таких процесів. У 1993-2003 підприємств, що впроваджували інновації, стало більше у 1,5 разу, вони впровадили 710 найменувань
нових видів машин, устаткування та ін. За цей же час промислові підприємства України освоїли бл. 5,4 тис. нових технологічних процесів, а загальний обсяг виробленої інноваційної продукції становив 2003 бл. 11 млрд грн. Проте 1994 1281 підприємство впроваджувало інновації, а 2003 – 1238, а частка підприємств, які впроваджували інновації, в загальній кількості підприємств становила відповідно 26 і 12,7%. Кількість впроваджених технологічних процесів з 1991 по 2003 скоротилась з 7303 до 1482. Таке істотне зниження цих показників, порівняно з застійною економікою України у складі СРСР, значною мірою пояснюється занепадом винахідництва та раціоналізаторства
(див. Винахідництво). Крім того, значне послаблення П. ф. і. зумовлене не виваженою інноваційною політикою уряду (а також податковою, промисловою, інвестиційною та ін.), переходом державних підприємств до рук криміналізованої та кланово-номенклатурної еліти, яка прагне якнайшвидшого збагачення, відсутність ефективного управління. Серед типів і форм власності в Україні значно мобільнішим при використанні винаходів та інших об’єктів інтелектуальної власності є колективний тип власності. Так, на підприємствах цього типу власності 2001 використано 256 винаходів (21,4%), 296 промислових зразків (79,3%) та 53 корисні моделі (59,5%). Водночас на підприємствах з приватною власністю використано лише 3 винаходи (з 2459 використаних в Україні) та жодного промислового зразка і корисної моделі. На відміну від низького рівня інноваційно-активних підприємств в Україні, у розвинених країнах світу частка таких підприємств у декілька разів більша. Так, у промисловості Німеччини 1996 вона становила 69%, у Великобританії – 59, у Швеції – 54, в Італії – 48, у Франції – 43, у Фінляндії – 36%; тоді як у Росії 2000 – лише 11%. Дещо меншою була частка цих підприємств у сфері послуг. Так, у Німеччині, Великобританії, Швеції вона становила відповідно 46, 31 і 32%, у Франції – 31%, у Фінляндії – 24%, Росії – 7%.
