ПИЛ
Екологія – охорона природи
ПИЛ – 1) в атмосфері – сукупність завислих у повітрі дрібних (10 2- 10 4 см) твердих часточок, здатних, на відміну від диму, осідати за відсутності вітру. Джерела П.: вивітрювання гір. порід, вулканічні виверження (вулканічний П., дрібний попіл), вітрова ерозія грунтів, викиди пром. підприємств, транспорту, часточки виробів, що стираються (напр., каучук шин у шляховому П.), часточки косм. та біол. (пилок, спори, мікроорганізми) походження. Основна кількість П. зосереджена до висоти 500 м над поверхнею Землі. У чистому повітрі за містом на 1 см3 припадає кілька десятків пилинок, у пром. районах їх налічується до сотень тисяч. Разом з димом П. є однією з причин утворення смогу лондонського типу та льодового смогу, 2) у повітрі житлових та виробничих приміщень, пром. зон тощо – рухливі тверді часточки однорідного та різнорідного фіз.- мех. та хім. складу (П. з атмосфери, одягу, виконуваних робіт тощо). ГІ. подразнює органи дихання, спричинює респіраторні та проф. захворювання, алергію.
