ПЛЕМІННА РОБОТА

ПЛЕМІННА РОБОТА – одна з найвідсталіших ділянок у зоотехніці, оскільки відсутні заводські породи, створені в результаті цілеспрямованої роботи, а є лише аборигенні породи, які склалися в процесі еволюції, пристосувалися до місцевих умов зовнішнього середовища. На формування аборигенних порід вплинула також народна селекція, що сьогодні являє собою генофонд бджільництва.

П. р. спрямована на поліпшення вже існуючих, виведення нових порід, внутрішньопородних типів і помісей. Практикується розміщення розводжуваних бджолиних сімей і

маток в інших районах, з урахуванням його кліматичних умов і медозбору.

П. р. спрямована на збереження цінних аборигенних порід, поліпшення місцевих порід бджіл шляхом схрещування їх із далекосхідними й сірими гірськими кавказькими бджолами. На кожній пасічницькій фермі повинна проводитися елементарна робота з відбору й вибракування бджолиних сімей, що істотно підніме продуктивність ферм і якісно поліпшить породи.

Існує три форми П. р.: масовий відбір; індивідуальний або груповий відбір і гібридизація декількох популяцій бджіл. Найчастіше на пасіках використовується масовий відбір, що базується на виявленні

й використанні найкращих бджолосімей.

Виходячи з того, що основу П. р. складають повноцінна годівля й добрі умови утримання бджолосімей, потрібно організувати роботу так, щоб бджоли не потребували кормів, особливо стимулюючих підгодівель. Не допускають зниження кормів у вулику до 4 кг і нижче, тому що в безузятковий період, наприклад, племінна сім’я вагою до 3,5 кг уже відчуває голод. Навесні необхідно утеплювати гнізда, улітку – підсилювати вентиляцію. На одну сім’ю має припадати близько 18 якісних стільників.

На пасіці, де містяться слабкі й середні сім’ї, утримання племінної сім’ї не дає ніяких результатів. Постійний відбір розплоду в сильної сім’ї призводить до її ослаблення. Тут доцільніше буде провести об’єднання слабких сімей. Крім племінних, на пасіці повинні бути сильні аборигенні породи бджіл.

Недоцільно утримувати на пасіці всі племінні сім’ї, тому що це призводить до недобору меду. Досить утримувати одну, але найкращу сім’ю.

На основі племінного обліку, який пасічник повинен вести в бджільницькому журналі, серед усіх бджолосімей виділяють племінне ядро, і ті сім’ї, які не з вини пасічника дали мало меду й воску, хоча й добре розвивалися і виховували багато розплоду, які погано зимували або хворіли.

Племінне ядро – найкращі, високопродуктивні бджолосім’ї. Племінне ядро постійно обновляється, поповнюється іншими сім’ями, які є на пасіці. Та сім’я, яка уже не показує високих результатів, погано зимує й розвивається у весняно-літній період, вибуває із цього розряду.

Використовувана група сімей – основна маса сімей пасіки, склад і продуктивні якості яких повинні підвищуватися.

Непродуктивні сім’ї – сім’ї, які завдають пасіці збитку. Ті з них, які після заміни маток не покращилися, ліквідують.

Сім’ї племінної групи – використовуються для не племінного виведення маток і трутнів, розмноження й використання повною мірою медозбору. Для подальшого підвищення продуктивності пасіки їм підсаджують маток, отриманих від племінних груп. Об’єднаним сім’ям дають племінну матку, старих видаляють. Організують відводки від найкращих сімей, дають їм плодових якісних маток. Необхідно стежити, щоб на пасіці не виникало сімей із бджолами-трутівками, тому що велика кількість трутнів надовго погіршить П. р.

Сім’ю, від якої одержували маток, необхідно “розмножити”, тобто розділити її на відводки-нуклеуси, дати їм кілька маточників, щоб на пасіці створилися сім’ї з бджолами від цієї ж продуктивної сім’ї.

Трутнів виводять тільки в племінних сім’ях, але не в тих, де виводять або виводили торік племінних маток. Краще виводити племінних трутнів не в одній сім’ї, а в декількох. Це, з одного боку, добре впливає на життєдіяльність майбутніх поколінь, а з іншого, менше позначається на продуктивності батьківських сімей.

Щоб забезпечити добру життєдіяльність бджолосімей, необхідно заздалегідь планувати та проводити міжпасічний обмін племінних відводків і маток. Пасіки повинні бути свідомо здоровими.

П. р. грунтується на тому, щоб кожна племінна сім’я щосезону давала відводок, який у майбутньому стане самостійною та продуктивною сім’єю; як мінімум, нуклеус із запасною маткою, що зимуватиме поруч з основною сім’єю. Навесні, підсилений за рахунок материнської сім’ї, він швидко набере сили, стане повноцінною сім’єю й зможе брати участь у медозборі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ПЛЕМІННА РОБОТА - Бджільництво