Поняття про деревну продуктивність лісів, наявний запас деревини

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

Лекція 1. СУТЬ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ

1.2 Поняття про деревну продуктивність лісів, наявний запас деревини

Поняття продуктивності лісу серед багатьох працівників лісового господарства і науковців поки що залишається на рівні не зовсім точних уяв. Тому ми його ще раз розглянемо стосовно деревної продуктивності деревостанів.

При постановці питання: “Що являє собою бонітет деревостану?” відповідь отримують наступну: “Це – показник його продуктивності”.

Така відповідь цілком правильна, але не всі у неї вкладають потрібний смисл, оскільки продуктивність деревостану залежить і від його повноти, тобто не зовсім чітко вирізняється роль бонітету.

Бонітет деревостану, як показник його продуктивності, потрібно розуміти так. Якщо у 100 років середня висота деревостану насіннєвого походження лежить у межах від 23,0 до 26,7, то його відносять (за М. М. Орловим) до II класу бонітету. Якщо ж у цьому віці вона становить від 26,8 до 30,6, то до І класу. Оскільки існує пряма залежність між висотою і запасом деревостану (при однаковій повноті), то деревостан, який має І клас бонітету,

більш високопродуктивний. У цьому випадку деревна маса накопичується швидше. Отже маємо висновок, що по­няття деревної продуктивності враховує не тільки запас деревини, а й швидкість її накопичення деревостаном. Професор К. К. Буш (1984) особливо наголошує на розумінні двох понять, які розглядаються при оцінці продуктивності: перше – запас наявного деревостану і друге – його продуктивність, тобто швидкість утворення деревини. Так, стиглі корінні деревостани помірної зони на Землі відрізняються великими запасами деревини, але низькою продуктивністю. Вивчення природи корінних лісостанів потрібне для опрацювання головних напрямів лісогосподарських заходів, які б дали можливість підвищити продук­тивність штучно створених лісів.

1.3 Корінні природні лісові насадження як еталони для спрямування лісівничих заходів при лісовирощуванні

На початку III тисячоліття в Україні половина лісів мають штучне походження. Частка штучного поновлення лісів у рівнинній частині ще більша. Процес штучного лісовирощування при поновленні лісів України буде тривати і надалі, особливо у рівнинній частині території. Не завжди ліси штучного походження відповідають лісівничим вимогам щодо складу та форми у відповідних лісорослинних умовах. Це пов’язано з недостатньо глибоким вивченням процесів росту і формування лісів природного походження, які потрібно підбирати для еталонів. Еталонні лісові насадження повинні бути непорушеними стихійними процесами та непродуманими діями людини. Іноді при штучному лісопоновленні лісівники “копіюють” природні насадження, тобто формують їх породний склад із самого початку їх створення. Такий підхід часто призводить до невдач, бо не враховуються екологічні особливості, які утворюються при формуванні молодняка, що не відповідає біологічним рисам окремих деревних порід. У цьому випадку намагання отримати певний склад і форму деревостанів у майбутньому не здійснюються, втра­чається продуктивність та знижується якість насадження. Потрібне глибоке вивчення природних насаджень у конкретних лісорослинних умовах. Це дасть можливість прогнозувати ріст штучно створених лісів, уточнити заходи щодо їх вирощування.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Поняття про деревну продуктивність лісів, наявний запас деревини - Довідник з природознавства