ПОНЯТТЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЮ РОСЛИН
ТЕМА 4 РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН
Чим пояснюється величезна різноманітність рослин? Які особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення різних груп рослин?
Яке значення представників різних груп рослин у природі та у господарстві людини?
Як чинники живої та неживої природи впливають на життєдіяльність рослин?
Які є взаємозв’язки рослин між собою та з іншими організмами?
Які відомі типи угруповань рослин?
Про це та багато іншого ви дізнаєтесь, опанувавши тему ” Різноманітність рослин “.
§ 40. ПОНЯТТЯ
Пригадайте, які рослини зростають у вашій місцевості. Спробуйте об’єднати їх у групи. Поясніть, за якими ознаками ви їх об’єднали.
Ви вже знаєте, що мешканці планети Земля надзвичайно різноманітні. Кожна група організмів відрізняється від інших особливостями будови, процесами життєдіяльності, середовищем життя. На нашій планеті існує більш як 350 тисяч різних видів рослин. Одні з них зовсім відмінні від інших. Є організми дещо схожі між собою або майже однакові. Тому з давніх-давен учені намагалися об’єднати їх у групи, тобто класифікувати.
Першу систему рослинного світу запропонував
Розділ ботаніки, що вивчає різноманітність рослин, має назву систематика рослин. Упродовж тисячоліть людина, стикаючись із певними рослинами, давала їм конкретну назву. Це народні назви, які використовують у певній країні чи місцевості. Навіть в одній країні, у різних її регіонах одну й ту саму рослину називать по-різному.
Наприклад, поширену в Україні рослину барвінок малий (мал. 162) називають ще: “барвін”, “хрещатий барвінок”, “барвінець”, “ворвинок”, “зельонка”, “могильник” тощо.
То невже вчені мають пам’ятати так багато назв, щоб зрозуміти, що йдеться про одну й ту саму рослину? Звичайно, ні, бо кожному видові організмів учені дають єдину наукову назву, зрозумілу дослідникам усього світу.
Вона складається із двох слів латинською мовою. Систему подвійних назв видів запровадив у науку ще у XVIII сторіччі шведський учений Карл Лінней (мал. 163).
У нашому прикладі рослина має наукову назву Vinca minor (барвінок малий). Перше із цих двох слів – Vinca (барвінок) – назва роду, до якого належить рослина. Це слово є ніби “прізвищем” організму. Друге слово – minor (малий) – видовий епітет. Це “особисте ім’я”, що відрізняє саме цю рослину від інших представників роду.
Чому наукові назви організмів подають саме латинською мовою, а не, скажімо, англійською, якою нині володіє більшість людей на нашій планеті? У XVIII сторіччі, коли жив К. Лінней, наукові праці писали латинською мовою. Цей принцип – подавати міжнародні наукові назви організмів латинською мовою – зберігся й дотепер.
Які одиниці використовують для класифікації рослин? Зі свого повсякденного досвіду ви знаєте, що за певними зовнішніми ознаками можна відрізнити березу від тополі, сосну від ялини, шипшину від малини тощо. Тобто ми об’єднуємо в групи організми, подібні за певними ознаками, і відрізняємо їх від інших груп з відмінними рисами. Учені, спираючися на всебічне вивчення організмів, об’єднують їх у певні групи – систематичні одиниці.
Найменша систематична одиниця – вид. До одного виду відносять особин, які подібні за будовою та процесами життєдіяльності і дають пліднепотомство. Усі характерні ознаки виду нащадки успадковують від батьків.
Крім виду, використовують й інші систематичні одиниці. Так, подібні між собою види рослин об’єднують в один рід. Наприклад, види береза бородавчаста та береза пухнаста належать до роду Береза. Близькі роди об’єднують у родини. Так, роди Бук, Каштан і Дуб належать до родини Букові.
Мал. 162. Барвінок малий
Мал. 163. Карл Лінней
Близькі родини об’єднують у порядки. Наприклад, родини Ліщинові та Березові входять до порядку Березоцвіті. Близькі порядки об’єднують у класи. Так, порядок Букоцвіті разом з багатьма іншими порядками входить до класу Дводольні. Класи входять до складу відділів. Наприклад, класи Дводольні та Однодольні належать до відділу Покритонасінні рослини. Увесь світ рослин складається з відділів. Це різноманітні водорості, мохи, плауни, папороті, голонасінні й покритонасінні.
Отже, класифікувати певний рослинний організм – це означає визначити його місце в системі рослинного світу. Для цього вчені визначають приналежність певного виду до всіх основних систематичних одиниць.
Наведемо такий приклад. Усі ви знаєте рослину шипшину. Один з її видів має назву шипшина голчаста. Цей вид є одним з видів роду Шипшина (Троянда). Разом з іншими родами він входить до складу родини Розові, яка належить до порядку Розоцвіті. Цей порядок є одним з тих, що належить до класу Дводольні. Клас Дводольні разом з класом Однодольні входить до відділу Покритонасінні (мал. 164).
Мал. 164. Схема класифікації шипшини голчастої
УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
– Різноманітність рослин нашої планети досліджує наука систематика рослин.
– Учені-систематики для класифікації організмів, зокрема рослин, використовують такі основні систематичні одиниці: вид, рід, родина, порядок, клас, відділ.
– Класифікувати будь-який вид рослин – це означає визначити його належність до всіх основних систематичних одиниць.
– Будь-який вид рослин має єдину наукову назву латинською мовою, яка визначає дві ознаки рослинного організму: крім назви виду, ще і його приналежність до певного роду.
Поповніть свій біологічний словник: систематика, систематичні одиниці, вид.
ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
Виберіть одну правильну відповідь
1. Зазначте, що становить собою вид організмів: а) окрема особина; б) основна систематична одиниця; в) сукупність усіх організмів, які населяють певну ділянку місцевості; г) сукупність усіх рослин, що зростають на нашій планеті. 2. Зазначте, що означає класифікувати організм: а) визначити його середовище життя; б) визначити його спосіб живлення; в) визначити його місце в системі органічного світу; г) визначити його хімічний склад.
Дайте відповідь на запитання
1. Що таке наукові назви організмів?
2. Що вивчає наука систематика рослин?
3. Що таке вид? На якій підставі різні види об’єднують в один рід?
4. Які систематичні одиниці використовують для класифікації рослин?
Поміркуйте. Чому існує необхідність класифікації рослин?
