Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65)
Тема. Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65).
Мета. Формувати поняття про однорідні члени речення, вчити визначати основні члени, самостійно складати речення з однорідними членами; розвивати чуття слова.
Обладнання: таблиця “Однорідні члени речення”, індивідуальні картки, репродукції картин Марії Приймаченко.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Визначення граматичної основи у кожному реченні домашньої вправи.
Усно встановіть зв’язки
2. Робота з індивідуальними картками.
– Діти, хто бажає перевірити себе, виберіть картку з реченнями і опрацюйте це речення за алгоритмом (додаток 4), письмово установіть зв’язок між словами в цьому реченні.
Можна запропонувати однакові картки кільком учням, а можна підійти до цього завдання диференційовано.
Речення для карток:
В’ється, наче змійка, неспокійна річка.
Ось калина над рікою віти стелить по воді.
На траві блищать росинки, мов сріблясті намистинки.
III. Актуалізація опорних знань
Коментований диктант.
Інформація для вчителя
Коментований диктант – це “думання вголос” під час записування сприйнятого на слух тексту. Педагог має можливість контролювати в кожному конкретному випадку, наскільки учень оволодів теорією, як вміє застосовувати правила, чи правильний у нього хід думки. Як показують спостереження, дитина часто пише навздогад, інтуїтивно, коментоване ж письмо має своїм завданням привчати школяра аргументувати вибір орфограми чи розділового знака.
Виробились такі правила проведення коментованого диктанту.
1. Учитель диктує текст учням усього класу, до дошки не викликає нікого.
2. Один з учнів, попередньо визначений учителем, не встаючи, записує продиктоване разом з іншими, голосно і чітко проказує слова, коротко пояснює їх написання, вживання розділових знаків.
3. Учні класу уважно стежать за вимовою і коментуванням свого товариша і пишуть слова, вислухавши їх пояснення.
4. Якщо учень відчуває труднощі в поясненні слова або замовкає, його негайно замінює інший учень. На перших порах коментаторами стають школярі з високим рівнем знань, через деякий час ці функції по черзі виконують усі діти класу.
5. Якщо хтось з учнів класу не знає або не зрозумів, як написати слово, він може голосно його вимовити, не встаючи з місця і не питаючи вчителя. Коментатор ще раз пояснює правопис цього слова.
6. Учитель уважно стежить за роботою всього класу, звертаючи особливу увагу на учнів з початковим рівнем знань. Часто зустрічається в практиці вчителів так зване довільне коментування, коли коментар пояснює лише необхідні, на його думку, орфограми, інші ж слова лише чітко проговорює без пояснення. Якщо ж учень обминає потрібні орфограми, то залучаються інші школярі або коментує сам учитель.
А) Слухання тексту диктанту, з’ясування значень невідомих слів, запис диктанту.
Перший Урок котоповітроплавання Розпочався несподівано. Навчав цієї науки Кіт Орлик. Учитель Розбігся по злітній стежинці, Злетів, РозвернувсяНад соснами, але Промахнувся і Врізався в двері. Вони миттю відчинилися, і він залетів до середини.
За А. Курковим. “Школа котоповітроплавання”
Б) Виконання завдань на матеріалі диктанту.
– Визначте головні та другорядні члени речення у першому і другому реченні.
– Побудуйте схему першого речення.
– Проблемне завдання: визначте головні члени речення у третьому реченні.
У ході виконання цього завдання з’ясовується, що у реченні може бути кілька присудків. Звідси починає формуватися поняття про однорідні члени речення.
IV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Робота з таблицею.
2. Колективне виконання вправи 63.
Висновок. Однорідними бувають підмети, присудки і другорядні члени речення.
3. Робота з правилом (с. 34, як підтвердження висновку попередньої вправи).
Учні роблять спроби навести свої приклади.
4. Каліграфічна хвилинка творчого характеру.
У полі ростуть волошки, … . (Однорідні підмети: ромашки, маки.) Соловейки співали, … у нічному лісі. (Однорідні присудки: щебетали, заливалися.)
Фізкультхвилинка.
5. Вправа “Пізнаємо про художників” (вправа 64).
А) Читання тексту, з’ясування невідомих слів.
Б) Бесіда за змістом.
– Про кого ви дізналися із тексту? (Про Марію Приймаченко.)
– Ким була Марія Приймаченко? (Художницею.)
– Чим малювала художниця? (Аквареллю і гуашшю.)
– Де знаходяться відомі твори Марії Приймаченко сьогодні?
– Яку нагороду отримала ця талановита жінка? (Державну премію України імені Тараса Шевченка.)
В) Виписування із тексту однорідних членів речення разом зі словами, від яких вони залежать.
Зразок:
Використовувала акварель і гуаш.
6. Рубрика “Слово про слово”.
Акваре? ль – клейова фарба, що розводиться водою.
Гуа? ш – фарба, розтерта на воді з домішкою білила.
V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
2. Практична робота над реченнями, записаними на дошці.
– Визначте основу кожного речення, а також однорідні члени цих речень.
Сіреньке Кошеня Вийшло на злітну стежину, на мить Застигло, а потім Рвануло з місця.
Воно Пробігло всю стежину й Урізалося в ялину.
– Складіть міркування “Що було далі?”.
VI. Підсумок уроку.
– Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
– Які члени речення називають однорідними?
– Які члени речення можуть бути однорідними?
VII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 34 правило, с. 35 – вправа 65.
