Потерпілий – особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Визнання громадянина П у справі має бути процесуально оформлене постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду. Згідно із ст. 49 КПК П. і його представник мають такі основні права: подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи від моменту закінчення попереднього слідства, а у справах, в яких попереднє слідство не проводило ся,- після віддання обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти
відводи; подавати скарги на дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також на вирок або ухвалу суду і постанову судді. У справах, які порушуються лише за скаргою П. (див. Приватне обвинувачення), він має право особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення в суді. П. може брати участь у судових дебатах у всіх справах, в яких не виступає прокурор або громадський обвинувач, а також у справі, де П. визнаний і цивільним позивачем. У справах про злочин, внаслідок якого П. загинув, перелічені права мають його близькі родичі. Основні права П доповнені і конкретизовані стосовно кожної
стадії судочинства у численних статтях КПК (ст. ст. 12, 27- 29, 88, 122, 171, 267, 290, 308 та ін.). П. зобов’язаний з’явитися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду. Якщо П. ухиляється від явки, він може бути підданий приводу і оштрафований (ст. 72 КПК). П. має право відмовитися від дачі показань. За дачу свідомо неправдивих показань він несе кримінальну відповідальність (ст. 178 КК). Орган дізнання, слідчий і прокурор зобов’язані в разі необхідності вжити заходів щодо охорони життя, здоров’я, честі, гідності і майна П.