Право народу на культурні цінності – право, яке посідає чільне місце серед широкого спектра прав народів у міжнародних відносинах. Зважаючи на його важливість і традиційну актуальність, Генеральна конференція ЮНЕСКО (1966) прийняла “Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва”, яка заклала підвалини в галузі регламентації культурних прав народів і звернулася до всіх урядів, властей, організацій і установ, відповідальних за культурну діяльність, із закликом постійно керуватися у своїй діяльності її принципами.
У Декларації стверджується (ст. 1), що кожній культурі властиві достоїнства і цінності, які слід поважати і зберігати; розвиток власної культури – право і обов’язок кожного народу; в їх великій різноманітності і взаємному впливові всі культури є частиною загальної спадщини людства. Розвиваючи ці основоположні принципи, Загальна декларація прав народів (1976) проголосила: “Всі народи мають право на свої художні, історичні й культурні багатства”. Поняття П. н. нак. ц. тісно пов’язане з правом людини вільно брати участь у культурному житті суспільства, насолоджуватися мистецтвом, здобутками науки і культури. Ці
міжнародні принципи знайшли відображення у прийнятій Верховною Радою України Декларації про державний суверенітет України. У ній проголошено, що країна має право на повернення культурних цінностей, які знаходяться за її межами. Передусім це стосується повернення в Україну клейнодів козацько-гетьманської держави, насильницьки забраних у неї за царювання Петра І і Катерини II і вивезених до Росії, численних пам’яток мистецтва, бібліотечних і архівних фондів, пограбованих і вивезених на Захід німецькими фашистами під час другої світової війни. Як стверджується в Угоді про повернення культурних та історичних цінностей державам їх походження, підписаній 14.11.1992 главами держав СНД у Мінську, повернення народам їхніх пам’яток служитиме благородному завданню відродження національних культур, збереженню і подальшому розвитку спільних культурних цінностей, сприятиме зміцненню співробітництва між незалежними державами. Важливим кроком у напрямі здійснення Україною своїх міжнародних прав і зобов’язань стадо створення Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України. її головними завданнями є вироблення відповідної стратегії та її практичної реалізації, а також запобігання вивезенню за межі країни пам’яток культури.
