Правопис слів іншомовного походження – Орфографія

Орфографія

Правопис слів іншомовного походження

Неподвоєні і подвоєні приголосні

1. У загальних назвах слів іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумулятор, бароко, беладона, група, інтелектуальний, комісія, лібрето, сума, шасі та ін.

2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня подвоєний приголосний маємо лише в тому випадку, коли в мові вживається непрефіксальне слово: імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірреальний (бо є реальний), сюрреалізм (бо є реалізм).

3. Подвоєні приголосні

зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах і похідних від них: Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Міссурі, Ніцца, Руссо, Торрічеллі, Міллер.

Написання і, и, у в словах іншомовного походження

І пишеться:

1. На початку слова: Іспанія, ідеалізм, інструкція, Ілона.

2. Після приголосного перед голосним, є та й: геніальний, матеріал, клієнт, аксіома, соціологія, радіус.

3. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, попурі, журі, візаві.

4. Після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, пілот, академік, фінанси, графік, гімн, кілометр, хімія, республіка.

У

ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після цих літер пишеться відповідно до вимови и: бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін., а також у словах, запозичених переважно із тюркської мови: башкир, гиря, калмик, кинджал, киргиз, кисет, кишлак.

З и, а не з і пишуться слова церковного стилю: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство.

З і пишуться складні слова типу староіндійський, новоірландський; слова з префіксами типу антиісторичний, доісторичний, поінформувати, безідейний, дезінтеграція, дезінфекція, дезінформація, розіграш.

ЗАПАМ’ЯТАЙ

З власними назвами пів – пишеться через дефіс: пів-Америки, пів-Європи, пів-Харкова.

ЗАПАМ’ЯТАЙ

Виняток: аннали, бонна, брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

И пишеться:

1. У загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: дизель, динамо, диплом, директор, диван, методика, інститут, математика, стимул, позиція, фізика, силует, система, цистерна, режим, джинси, речитатив, ширма, шифр, бригада, фабрика.

2. У географічних назвах із кінцевими – ида, – ика: Антарктида, Атлантида, Флорида, Балтика, Корсика, Мексика.

3. У географічних назвах після приголосних дж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Йоркшир, Лейпциг, Чикаго, Чилі. Але: перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок.

4. У географічних назвах із звукосполученням – ри – перед приголосним (крім й): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рим, Рига, Цюрих. Але: Австрія, Ріо-де-Жанейро.

5. У деяких географічних назвах та похідних від них після д, т та згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет.

У пишеться:

Після шиплячих ж, ш, після ф у словах, запозичених із французької мови, пишеться у, а не ю: брошура, журі, парашут, парфуми, парфумерія.

Апостроф

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, миш’як, кар’єра, П’ємонт, Рів’єра, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.

2. Після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

Апостроф не пишеться:

1. Перед йо: курйоз, серйозний, бульйон, павільйон.

2. Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь, бюджет, бюро, пюпітр, фюзеляж, кювет, рюкзак, Бар – бюс, Мюллер, Гюго, Кюв’є.

М’який знак

М’який знак пишеться:

1. У словах іншомовного походження після приголосних д, т, з, с, л, н:

А) перед я, ю, є, ї, йо: адьє, конферансьє, монпансьє, ательє, мільярд, бульйон, каньйон, медальйон, В’єнтьян, Кордильєри, Севілья, Готьє, Мольєр, Ньютон;

Б) відповідно до вимови після л перед приголосним та в кінці слова: альбатрос, фільм, Дельфи, Нельсон; магістраль, Базель, Булонь, Рафаель.

М’який знак не пишеться:

Перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія, дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль, Аляска, Дюма, Сю, Цюрих.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Правопис слів іншомовного походження – Орфографія - Довідник з української мови