ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ
Службові частини мови. Вигук
& 40. ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ
Мова, наша мова –
Пісня стоголоса,
Нею мріють весни,
Нею плаче осінь…
Ю. Рибчинський
ПАМ’ЯТАЙМО
Групи вигуків за значенням. Правопис вигуків
Правила | Приклади | Правила | Приклади |
Емоційні виражають почуття, стан, людини, настрій, реакцію на різні факти і явища | А, ой, ох, фу, тьфу, ой лишенько і подібні | Повторювані та подовжені | А-ах, пахне! – мовив він (Панас Мирний). Ой-ой-ой, як запекло! (Марко Кропивницький) |
Паказово-спонукальні, які за ступенем категоричності поділяються на: 1) власне наказові; 2) спонукальні | 1) геть, годі, цить, марш, тсс, гайда; 2) ну, нумо, нумте, ану | Вигуки цитьте, овва, гайда, нумо, леле, ануте й подібні пишемо разом | Ануте, дівчата, звеличаймо панночку (Марко Вовчок). Цитьте, нехай говорить кум (М. Коцюбинський) |
Окличні, що служать засобом: 1) звертання до когось, привернення чиєїсь уваги; 2) вживаються для прикликання 3) включають усталені форми привітань, прощань, подяк, вибачень тощо | 1) ей, агов, алло, егей; 2) кось-кось-кось, цу-цу: 3) добридень, даруйте, Їй-Богу, дякую, на. добраніч і подібні | Усталені етикетні форми будь ласка, на добраніч, до побачення, бувайте здорові, здоровенькі були пишемо окремо | Здоровенькі були! обидві мухи загули (Л. Глібов). До побачення, друже! (Т. Шевченко). Бувайте здорові, живіть багато, а ми вирушаєм до рідної хати (Нар. тв.). На добраніч, мамо! (Панас Мирний) |
Розділові знаки при вигуках
Правила | Приклади |
Вигуки виділяємо комою, якщо вони стоять на початку або в кінці речення й вимовляються без підсилювальної окличної інтонації | Гм, дивуюсь я і прислухаюсь до пісеньки, що її сойка безсовісно вкрала в якоїсь пташини (М. Стельмах) |
Вигуки, що стоять у середині речення й вимовляються спокійним тоном, виділяємо комами з обох боків | Я тебе тоді підтримав, о, ще й як підтримав (Ю. Збанацький) |
Якщо вигук стоїть на початку або в кінці речення и вимовляється з підсилено – окличною інтонацією, після нього ставимо знак оклику, а наступне після вигуку слово, як правило, пишемо з великої літери | О! Та ви до всього ще і грамотні! і вийняв із-за паска буквар, розгорнув, дав хлопцеві: – Ану! (А. Головко) |
Коли вигук, що стоїть у середині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставимо знак оклику. Найчастіше в таких випадках вигук виділяється ще й за допомогою тире, тоді наступне слово пишемо з малої літери | Яким нестримним було бажання побувати й собі на тих хвильках посеред річки, скочити на ноги та й кинутись з берега в Десну і – гей! – з розмаху розбити на воді те ряботіння від сонця (П. Тичина) |
Не відокремлюються вигуки, що стоять на початку речення перед особовим займенником після якого йде звертання | Ой ти, Байдо та славнесенький! Будь мені лицар та вірнесенький (Нар. пісня) |
Кому не ставимо після часток, однозвучних з вигуками | Ой одна, я одна, як билиночка в полі (Т. Шевченко) |
Ніяк не виділяємо о, ой, коли вони стоять перед звертанням і тісно з ним пов’язані | О люде мій бідний, моя ти родино, брати мої вбогі, закуті в кайдани (Леся Українка) |
ОРФОГРАМА
Правопис вигуків
259. І. Спишіть, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Які почуття надають вигуки висловлюванням?
1. А то що? Ну (ну) Чого ж ти замовк? (М. Кропивницький). 2. “Ой яка ж я без листячка негарна!” – жахнулася молода берізка (О. Іваненко). 3. Гей (гей) яка ж то повинна бути битва, коли у коней встає пара, як туман з моря, коли стріли падають, як дрібен дощик, а мечі блищать, мов сонце у хмарі?! (М. Стельмах), 4. Ах Яка ти, лисичко, довірлива (Остап Вишня). 5. “Ого (го) (го)” – кричали якомога дужче (Є. Гуцало). 6. Гей піду я в ті зелені гори, де смереки гомонять високі (Леся Українка). 7. О краю мій, о рідна Україно! (В. Сосюра). 8. Та ми ох ми ще добре пам’ятаєм ганебний час, коли навчили нас тюрму повсюдно називати раєм (М. Рильський). 9. Ов(ва) Який розумний! (І. Нечуй-Левицький). 10. Та(й) орав чумак край дороги. Гей цоб Цабе рябий тпру Край дороги (Народна пісня).
ПАМ’ЯТАЙМО
Звуконаслідувальні слова
Правило | Приклади |
Звуконаслідувальні слова за допомогою окремих звуків і звукосполучень найчастіше відтворюють: 1. шуми різних природних явищ; 2. гуркіт та шум машин; 3. звукові сигнали тварин і птахів тощо | 1 Завірюха мете, завірюха гуде – гу-гу-гу! гу-гу-гу! – і хатини стоять аж по вікна в снігу (Л. Компанієць). 2. Брязь! дзень! брязь! дзень! валка рушила (Панас Мирний) 3. Кар-р-р! – тривожно заскрипів птах і витягнув посивілу шию (М. Стельмах) |
На відміну від вигуків, звуконаслідувальні слова не виражають ні емоцій, ні волевиявлень. Але вони подібні за звуковим та письмовим оформленням. Звуконаслідувальні слова також можуть переходити до розряду самостійних частин мови й виконувати б реченні функції підмета, додатка, присудка, обставини | 1. А я у гай ходила по квітку ось яку, а там дерева люлі і все отак зозулі:куку! (П. Тичина). 2. Протягли своє “ку-ку – рі-ку” горлаті півні (Панас Мирний). 3. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка, він так гарно вистукує: тьоп-тьоп, що неодмінно завернеш до нього и присядеш навпочіпки (М. Стельмах) |
260. І. Виразно прочитайте уривок. Які мовні засоби використовує автор? Доберіть до малюнка відповідні вигуки. Назвіть стиль і тип мовлення, якому вони притаманні. Дайте назву прочитаному уривку (підказка: українською мовою “рибалка” – це людина, яка ловить рибу, рибалить). Використовуючи вигуки та звуконаслідувальні слова, підготуйте розповідь про своє захоплення.
І раптом поплавок – сіп! А вас у серце – штрик! Ще раз – сіп! Ще раз – штрик! І ось – Боже мій! – ваш поплавок поїхав-поїхав-поїхав і зник під водою. Коли починає поплавок їхати-їхати-їхати, тоді у вас із-під серця щось холодне покотилося-покотилося-покотилося кудись униз. І ви почуваєте, що оте холодне вдарило вам у п’яти. І вашим п’ятам холодно. Ви за вудку – р-р-раз! – підсікли. І почуваєте, що в руках у вас щось тріпоче! І бачите, що ліска ваша натяглася, як струна, а вудилище – дугою і тремтить! Єсть! Він, короп!.. Раптом – р-р-раз! Лясь! Ви – смик! – гачок порожній, а короп на мить отетерілий, ще стоїть перед вами… (Остап Вишня)
II. Випишіть звуконаслідувальні слова. Утворіть від них іменники та дієслова.
III. Випишіть речення з вигуками. За табличкою зробіть морфологічний розбір вигуків.
Вигук | Похідний чи Непохідний | Які почуття передає (емоційні чи волевиявлення) | Особливості на Писання (якщо є) | Розділові |