Придворно-світська музика
Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ.
ТЕМА 2. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА
§6. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти
Придворно-світська музика
Поширеними в Київській Русі були й різноманітні види світського музикування. У звичаях княжого двору та військового побуту було супроводження музикою офіційних церемоній, вона лунала під час княжих застіль. На думку дослідників музичної культури Київської Русі, князі утримували при
Різноманітним був інструментарій скоморохів. Ось як описав його в “Повісті минулих літ” Нестор Літописець: “…и оудариша в соптьли, в гусли и бубньї, начаша ихь играти”. Цей перелік
Окрім палацових ансамблів, при княжому дворі існували й військові оркестри. Провідними музичними інструментами, що входили до їх складу, були суренки, бубни й труби.
Особливе місце в княжому побуті Київської Русі посідали героїчні величальні пісні. їх виконували при зустрічі князя з ратного походу, під час сходження на княжий престол. Такі пісні згодом змінились на здравиці на честь князя, патріарха або інших визначних осіб держави. Цей пісенний жанр музична культура Київської Русі запозичила у Візантії, де існувала особлива традиція вшановування імператора.
Героїчні величальні пісні знайшли відображення у відомій літературній пам’ятці Київської Русі кінця XII ст.- “Слові о полку Ігоревім”, де уславлювалися князі, їхні подвиги, оспівувалась рідна земля. Про стосунок цього твору до музичного мистецтва свідчать численні посилання на співця Бояна, який виконував його в супроводі гри на гуслах.