ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 24. ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ

Про те, які приголосні складаються з голосу та шуму, а які – лише із шуму, які з них м’які, а які – тверді, та взагалі про правильну вимову

ПРИГАДАЙМО 1. Як позначаємо м якість приголосних у транскрипції? 2. Чим дзвінкі приголосні відрізняються від глухих?

181 Доберіть до поданих слів такі, що відрізняються від них тільки парними м’якими чи твердими приголосними. Вимовте слова парами. Зробіть висновок про особливості вимови твердих

і м’яких приголосних.

Люк, сад, злізь, синь.

Тверді й м’які

Приголосні звуки бувають тверді й м’які.

Тверді приголосні

М’які приголосні

[д], [дз], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [р]

[д], [да], [ті, [з’],

[с’], [ц ], [л ], [н ], [р ]

[й]

Губні: [б], [п], [в], [м], [ф]

Шиплячі: [ж], [ш], [ч], [дж]

[г], [к], [х], [г]

Деякі тверді й м’які приголосні утворюють співвідносні пари. Наприклад [с] і [с’]; [д] і [д’].

Напівпом’якшені

Не мають пар м’яких губні звуки, шиплячі та [г], [к], [х],

[г]. Вони лише напівпом’якшуються перед звуком [і], а також перед [а], [у], [є], які позначаються відповідно буквами я, ю, є. Наприклад гілка [г’ілка], пюре [п’уре].

Зверніть увагу

Приголосний [й] – м’який. Він не має парного до себе твердого звука.

182 Третє зайве У кожній групі знайдіть одне слово, яке відрізняється від двох інших приголосним, позначеним підкресленою буквою.

1. Онлайн, літопис, флешка.

2. Озимина, зав’язь, зірковий.

3. Клавіатура, Житомир, працюють.

Зверніть увагу

М’які й тверді приголосні – це різні звуки. Тому не можна, наприклад, казати, що слова син і сіль починаються однаковим звуком, адже в першому слові маємо звук [с], а в другому – [с].

183 Випишіть спочатку послідовно слова з м’якими приголосними, а потім – з твердими, що напівпом’якшуються.

Сівалка, місто, архітектура, ансамбль, трамвай, робітник, Умань, рання, схожі, Ніна.

ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА МЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ

Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших букв виписаних слів кожної групи прочитаєте назви планет.

184 ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому в українській мові немає жодного слова зі знаком м’якшення після ж, ч, ш? А ще після яких букв ніколи не пишемо знак м’якшення?

Дзвінкі

За участю голосу й шуму приголосні звуки поділяють на дзвінкі та глухі.

Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму (з перевагою шуму), називають дзвінкими.

Глухі

Приголосні звуки, які утворюються тільки із шуму, називають глухими.

Звукові пари

Дзвінкі та глухі приголосні, крім звука [ф], утворюють співвідносні пари.

ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА МЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ

Звуки [в], [м], [н], [л], [р], [й], а також відповідні їм м’які [н’], [л’], [р’] не належать ні до дзвінких, ні до глухих. У цих звуках голос переважає над шумом.

Зверніть увагу

Дзвінкі приголосні [дж], [дз], [дз’] у транскрипції позначаємо двома буквами з дужкою над ними

185 І. Прочитайте вголос слова. Знайдіть у кожному з них і вимовте вголос спочатку дзвінкі приголосні, а потім – глухі. Знайдіть пари слів, які розрізняються лише одним звуком.

Гриб, грип, флешка, жолудь, плоди, плоти, гудзик, дзеркало, бджола.

II. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

Зверніть увагу

В українській мові розрізняємо звуки [г] і [г], які позначаємо відповідно буквами г і г. Наприклад грунт, гудзик, гай, горіх. Звук [г] вимовляємо в порівняно невеликій групі слів.

186 Спишіть слова. Зверніть увагу на їхню вимову та написання. Поясніть відмінність у вимові, написанні та значенні першого й другого слів.

Грати, грати, агрус, гніт, гуля, дзига, ганок, гава, гречний*, грунт, гвалт, гедзь, гудзик.

* Гречний – ввічливий, чемний.

187 Попрацюйте в парі Прочитайте по черзі один одному пари слів, чітко й виразно вимовляючи кожен звук. Назвіть і схарактеризуйте усно звуки, якими ці слова розрізняються. Скористайтеся картою звуків, поданою на форзаці.

ЗРАЗОК Рис – рись.

[с] – приголосний, глухий, твердий;

[с’] – приголосний, глухий, м’який.

Син – синь, сюди – суди, голод – холод, проріз – проріс.

188 І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення Обгрунтуйте поділ на абзаци.

ЗИМОВЕ СВЯТО

Зима. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом.

Ранок. Над кожною хатою стовпом в’ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікого. Але в кожній хаті давно кипить робота: сім’я готується до Святвечора. Господиня заходилася готувати дванадцять пісних страв: наставила узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. Господар напоїв худобу, підстелив свіжої соломи, потім поодкидав сніг від хати й уважно оглянув господарство. В усьому їм допомагають діти (За О. Воропаєм).

ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА МЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ

Зимовий хутір. Малюнок Дмитра Кубара (11 років)

II. Випишіть по три слова, які мають: а) два і більше дзвінких звуків; б) два і більше м’яких звуків. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

III. Розгляньте ілюстрацію до тексту. Доберіть і запишіть 3-5 слів із дзвінкими приголосними, щоб цими словами можна було передати красу зимової пори. Опишіть

Усно зображене на ілюстрації (3-5 речень), використовуючи дібрані слова.

Культура мовлення

Орфоепічний тренажер

Вимовте чітко слова та речення, дотримуючись поданих інструкцій.

1. Буквосполучення дж, дз вимовляйте як один звук [дж], [дз] у словах:

Ходжу, джерело, бджоли, піджак, джаз, дзвоник, продзвеніти, дзенькати, дзеркало, дзеркальний, дзвінкий, гудзик.

2. Звук [р] у поданих словах вимовляйте твердо, не допускаючи його пом’якшення:

Харків, Ігор, лікар, буквар, пустир, тепер, звір, повір, редька, крем, ребус, снігур.

3. Звуки [ч], [ш] вимовляйте твердо, не допускаючи їх пом’якшення:

Читати, чипси, чизбургер, часто, ключ, ключик, м’яч, м’ячик, чашка, чай, чисто, калач, чемодан, береш, сидиш, малюєш, мишка, фініш, щука, гуща, плющ.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ - Українська мова