ПРИЙОМИ ОБПИЛЮВАННЯ ДЕТАЛЕЙ ІЗ ТОНКОЛИСТОВОГО МЕТАЛУ НАПИЛКАМИ
РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТОНКОЛИСТОГО МЕТАЛУ ТА ДРОТУ
ПРОЦЕС РІЗАННЯ ТА ОБПИЛЮВАННЯ ДЕТАЛЕЙ ВИРОБУ ІЗ ТОНКОЛИСТОВОГО МЕТАЛУ
§ 10. ПРИЙОМИ ОБПИЛЮВАННЯ ДЕТАЛЕЙ ІЗ ТОНКОЛИСТОВОГО МЕТАЛУ НАПИЛКАМИ
Опорні поняття: обпилювання металу; припуск на обпилювання; шорсткість поверхні; класифікація напилків; контроль якості поверхні після обпилювання.
Обпилювання металу. Це слюсарна операція, яка полягає у відокремленні шару металу (припуску) з поверхні заготовки напилком вручну для отримання потрібних розмірів, форми
– Припуск – шар матеріалу, який усувають з поверхні заготовки з метою досягнення заданих розмірів оброблюваної деталі.
Зазвичай припуск на обпилювання встановлюють у межах від 0,25 до 0,5 мм.
– Шорсткість поверхні визначається за наявністю та величиною мікронерівностей, утворених металообробним інструментом (напилком).
На етапі вивчення основ технологій металообробки будемо вважати, що чим блискучіша поверхня металу після її обробки напилком, тим менша її шорсткість. З напилками ви уже ознайомлювалися і працювали в 5 класі.
– Напилок – сталевий брусок
Напилки в перерізі можуть мати різну форму: плоску, трикутну, квадратну, круглу та напівкруглу (мал. 81). Найчастіше застосовують напилки завдовжки від 100 до 300 мм.
Мал. 81. Зовнішній вигляд різних за формою слюсарних напилків та їх перерізи
Напилки також розрізняють за розміром зубців, тобто за кількістю насічок, що припадає на 1 см довжини напилка (мал. 82).
Мал. 82. Зовнішня відмінність напилків за кількістю насічок на одиницю довжини
Залежно від числового значення цієї величини (кількості насічок на 1 см) групи напилків отримали відповідні назви. Драчові напилки, що призначені для грубого обпилювання металу (зняття великого припуску) мають 4-12 насічок на 1 см довжини напилка. Лицьові та оксамитові напилки, що призначені для остаточної обробки та оздоблення металу, мають відповідно 13-26 та більше насічок на 1 см. Тобто, чим частіше нанесеними і дрібнішими є насічки на напилку, тим меншу шорсткість має оброблена ним поверхня. Перш ніж. приступати до операції обпилювання, треба надійно закріпити заготовку деталі у слюсарних лещатах. Оброблювана заготовка, затиснута в лещатах, має виступати над їх губками не більш як. на. 5-8 мм. Якщо не дотримуватися цього правила, то виступаюча частина заготовки буде сильно деренчати. Заготовки з тонколистового металу завтовшки менше 0,75 мм краще затискати між двома дерев’яними брусками. Це зменшить вібрацію заготовки, а також дасть змогу уникнути пошкодження її поверхні насічкою губок лещат.
Найзручніше положення працюючого під час обпилювання показано на малюнку 83. Положення тулуба вважається правильним, якщо права рука з напилком, установленим на. губках лещат (вихідне положення), зігнута в лікті, утворює кут 90° між. плечовою і ліктьовою частинами руки.
При цьому тулуб працюючого має бути прямим і повернутим під кутом 45° до лінії осі лещат (мал. 84, а, б).
Мал. 83. Положення корпуса під час обпилювання деталі
Мал. 84. Положення тулуба під час обробки деталі обпилюванням
Важливе значення під час обпилювання має положення рук (хватка напилка). Напилок треба брати в праву руку так, щоб його ручка впиралася в долоню руки, чотири пальці захоплювали ручку знизу, а великий палець був зверху (мал. 85). Долоню лівої руки накладають трохи впоперек як продовження напилка на відстані 20- 30 мм від його носка. При цьому пальці повинні бути трохи зігнуті, але не звисати (мал. 86): ліва рука не тримає, а тільки притискає напилок. Лікоть лівої руки слід трохи підняти. Права рука від ліктя до кисті має утворювати з напилком пряму лінію.
Мал. 85. Обпилювання. Положення правої руки на ручці напилка
Мал. 86. Обпилювання. Положення лівої руки на робочій частині напилка:
А – вид знизу; б – вид зверху
Дуже важливо правильно розподіляти зусилля на ручку та носок напилка під час його зворотно-поступального руху по обпилюваній поверхні. На початку робочого руху (від себе) сильніше натискають на носок напилка, ніж. на ручку. Коли робоча частина напилка своєю серединою проходить над деталлю, зусилля на ручці та носку повинні вирівнятися. І нарешті, коли обпилювана поверхня буде ближче до ручки, зусилля на носок, повинно зменшитись, а на ручку – зрости (мал. 87).
Дотримання наведених вище рекомендацій дозволяє забезпечити горизонтальне положення напилка під час зворотно-поступальних рухів.
Якість виконання операції обпилювання перевіряється за допомогою лінійки (прямолінійні ділянки деталі) та кутника (відповідність прямих кутів) (мал. 88).
Мал. 87. Розподіл зусиль на напилок під час обпилювання: а – на початку руху вперед; б – на завершенні руху вперед
Мал. 88. Контроль обпилюваної поверхні за допомогою лінійки (а) та кутника (б)
Між. оброблюваною поверхнею та ребром контрольно-вимірювального інструмента не повинно бути зазору.
Під час роботи напилком треба стежити, щоб його робоча поверхня була чистою. Якщо під час роботи насічки напилка забиваються залишками стружки, бажано прочистити його металевою щіткою, спрямовуючи її рух уздовж заглиблень насічки.
Оскільки напилок, є різальним інструментом із зубчастою насічкою на робочій поверхні, у разі необережного поводження з ним під час роботи можна травмуватися. Щоб запобігти цьому, треба дотримуватися правил безпеки.
Правила безпеки під час роботи з напилком
1. Надійно закріплюйте заготовку.
2. Не підгинайте пальці лівої руки під час зворотно-поступальних рухів напилка.
3. Не працюйте напилком без ручки, або з ручкою, яка має тріщини.
4. Не перевіряйте якість обпилюваної поверхні на дотик.
Додаткова інформація
Під час обробки напилком заготовок із тонколистового металу завтовшки від 0,25 до 0,75 мм, окрім затискання цих заготовок між дерев’яними брусками, рух напилка варто здійснювати не впоперек довжини заготовки, а під кутом до неї (чим тонша заготовка, тим більше напрям руху напилка наближається до поздовжнього відносно заготовки). Таким чином можна повністю уникнути можливих її вібрацій (мал. 89).
Мал. 89. Поздовжнє обпилювання тонкої заготовки
Напилки швидко тупляться, якщо їх на робочому місці та в місцях зберігання кидати один на одного. Це пояснюється тим, що робочі поверхні стикаючись одна з одною, швидко збивають та туплять різальні кромки, тому напилки треба зберігати у спеціальних укладках.
Правила користування напилками та їх зберігання
1. Зберігайте напилки на підкладках із м’яких матеріалів.
2. Захищайте напилок від потрапляння на його робочу поверхню води, мастила, пилу від наждачної шкурки та точильного каменю.
3. Захищайте робочу поверхню напилка від ударів, котрі можуть пошкодити та затупити зубці насічки.
4. Не виконуйте обпилювання поверхні, яка вкрита шаром іржі або окалини (плівки, що утворюється внаслідок нагріву металу до високих температур з наступним охолодженням).
5. Перед обпилюванням м’яких та в’язких матеріалів (алюміній, дюралюміній, мідь) натирайте робочу поверхню напилка крейдою.
6. Для запобігання швидкому затупленню нового напилка, обпилюйте ним спочатку м’які матеріали і лише потім – тверді.
Чи добре засвоїли?
1. Що являє собою інструмент напилок та яка його будова?
2. За якими основними ознаками розрізняють напилки?
3. Як називають напилки для чистової та оздоблювальної обробки металу?
4. Як правильно тримати напилок під час роботи?
5. Які прийоми контролю якості обпилюваної поверхні ви знаєте.
Завдання. Обпиляти заготовки, нарізані для виготовлення підкладок під різець токарно-гвинторізного верстата (ТВ-4; ТВ-6) до зазначеного вчителем розміру.
Послідовність виконання роботи:
1. Перевірити поверхню заготовок на наявність нерівностей, прикладаючи їх до розміточної плити (ковадла лещат, рівної поверхні верстака). У разі потреби виконати правку.
2. Користуючись слюсарним кутником як контрольно-вимірювальним інструментом, обпиляти дві базові сторони заготовки під прямим кутом одна до одної.
3. Обпиляти сторони заготовки, протилежні базовим, дотримуючись їх паралельності.
4. Дотримуватися прямолінійності обпилюваних сторін.
5. У процесі обпилювання постійно здійснювати контроль якості виконуваних операцій.
