Природа

Природа – загальна та об’єктивно необхідна передумова життєдіяльності людини і суспільства. Взаємодіючи з людиною, П. стає предметом людської праці, внаслідок якої речовина П. втілюється в необхідних для життя продуктах праці. Як історична категорія поняття “П.” збагачується елементами якісно нового змісту в межах однієї суспільної формації та сутнісного змісту при переході від менш розвиненої формації до більш розвиненої. При цьому за допомогою П. уречевлюються все складніші суспільні передусім економічні відносини між людьми,

соціальними верствами і групами, окремими країнами та регіонами нашої планети. Оскільки однією із сутнісних сторін людини є біологічна (природна) складова, то для відтворення людини необхідно її підтримання і збереження як біологічного явища, яке здійснюється завдяки П. Вона є першоосновою фізичного, психологічного та емоційного здоров’я людини і суспільства. Крім того, ставлення людини до П. у процесі праці – основа відтворення людини як соціальної істоти. Як єдність зовнішнього (матеріальний субстрат людської діяльності) та внутрішнього (сукупність природних процесів, її тілесна й родова організація) та
вирішальний фактор впливу на соціальну сутність людського суспільства і самої людини П. є також загальним і основним об’єктом наукового пізнання, що втілюється у певній сукупності знань. Як органічна єдність людської праці (індивідуальної, колективної, суспільної та інтернаціональної) і процесу пізнання П. виступає також єдністю природничих, суспільних і технічних наук, насамперед як наука про географічне середовище, біосферу та неосферу, антропосферу та ін.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Природа - Економічний словник