“Природний” рівень безробіття – 1) такий рівень безробіття, який, на думку західних економістів, існує за повної зайнятості матеріальних ресурсів і відповідних обсягів виробництва, або 2) довготермінове безробіття, що не залежить від темпів економічного зростання. Це поняття запровадив у науковий обіг американський економіст М. Фрідмен з метою виправдати наявність за капіталізму величезної армії безробітних. Насправді природа не має жодного стосунку до цієї корінної вади, яка має низку негативних соціально-економічних наслідків
для суспільства (див. Безробіття). Західні вчені пов’язують “П”.р. б. з фрикційним (безробіттям, зумовленим зміною місця роботи чи пошуками свого робочого місця) та структурним (безробіттям внаслідок наявності надлишкової робочої сили у неперспективних галузях і дефіциту – у перспективних). З “П.”р. б. частково пов’язана зайнятість у тих видобувних галузях, де з часом корисні копалини вичерпуються. Проте ці види безробіття за справедливої соціальної, в т. ч. економічної, системи, раціональної соціально-економічної політики уряду можна легко ліквідувати. До “П”.р. б. повною мірою можна віднести безробіття,
що існує за наявності вакантних робочих місць, але з низьким рутинним змістом праці і за високого рівня допомоги безробітним, які через це не погоджуються зайняти такі робочі місця, але цей рівень безробіття зумовлений не природою, а сутністю (природою) самої людини.
