Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

РОЗДІЛ ІІІ ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

ТЕМА 2 Планета Земля як середовище існування живих організмів

§ 43. Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Вивчення параграфа допоможе вам:

– дістати уявлення про періодичні зміни умов середовища;

– наводити приклади пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

Періодичні зміни умов середовища. Зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. У природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. Змінюються відповідно пори (сезони) року – весна, літо, осінь, зима. Такі зміни називаються сезонними.

Щодоби відбувається зміна дня і ночі. Такі зміни називаються добовими.

Як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця, а добові – навколо своєї осі.

Періодичні зміни умов середовища пов’язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.

Пригадайте, за який час Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі і навколо Сонця.

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Мал. 143. Листопад

Пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. Коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.

Пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.

Взимку рослини перебувають у гані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не ручаються речовини. Навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від Сонця світла і тепла, змінюються умови середовища – волога, що є у грунті, доступною кореням рослин. Рослини починається швидко рости і розвиватись. Улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. Восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. Вода не може надійти у корені. За таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються. У багатьох із них опадає листя. Це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).

Листопад – дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в її час як її надходження з мерзлого грунту припинилося. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. Хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.

Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і грунту, кількості вологи та ін.

Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. Під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. Одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші – вночі. Наприклад, горобці, ластівки – денні птахи, а сови, пугачі – нічні.

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Великі очі – пристосування нічних птахів

Сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. Великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. Саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.

Кажани також нічні тварини. Але на відміну від сов – вони орієнтуються в темряві за допомогою власних звукових сигналів. Це є пристосування кажанів до нічного способу життя.

Метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний – уночі (мал. 144). Денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.

Пристосуваннями тварин до добових змін умов середовища є різна активність у світлу й темну пору.

Ластівки, лелеки, солов’ї восени відлітають на зимівлю в тепліші краї, а навесні знову повертаються. Тому їх називають перелітними птахами (мал. 145, а). Так вони пристосувалися до періодичних змін пір року. Адже з настанням зими кількість насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи, зменшується. Птахів, що залишаються зимувати, називають осілими. Вони теж пристосувалися до сезонних змін. Під шкірою у них накопичується шар жиру, який захищає від

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Кажан

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Сіра ворона в місті

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Мал. 144. Метелики: а – павичеве око; б – білан капустяний, в – бражник березковидний

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Мал. 145. Пристосування тварин до зими: а – переліт журавлів; б – сплячка борсука

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Мал. 146. Заєць-біляк: а – влітку; б – взимку

Холоду й слугує запасом поживних речовин. Ворони, галки, сороки, граки восени перебираються ближче до людських осель.

Крім птахів, у холодну пору року від недостатньої кількості корму потерпають і звірі. Щоб пережити цей несприятливий період, тварини мають різні пристосування. їжак, борсук з осені до весни перебувають в облаштованих норах (мал. 145, б), а бурий ведмідь – у барлозі. У цей час вони не живляться і не рухаються, їхнє дихання уповільнюється. Такий стан називається сплячкою. Запаси жиру, накопичені цими тваринами восени, забезпечують їх існування упродовж кількох зимових місяців.

Ящірки і жаби взимку перебувають у стані заціпеніння. Подібний стан властивий і комахам. Ви, напевно, бачили між віконними рамами заціпенілих мух і комарів. Вони перебувають у такому стані до весни, а потім “оживають” – починають рухатись у пошуках їжі.

Узимку хутро лисиці густішає – до літнього хутра додається зимовий підшерсток. У пір’яному покриві птахів розвивається пуховий прошарок. Між ворсинками підшерстку та пуху Затримується повітря. Воно захищає тіло тварин від переохолодження.

У зайців хутро не лише густішає, але й змінюється його забарвлення. Взимку заєць-біляк стає білим, лише кінчики вух залишаються чорними (мал. 146). Біле хутро дає змогу зайцю залишатися на снігу непоміченим вовками і лисицями.

Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є сплячка, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.

Скарбничка знань

Людина навчилася впливати на природні пристосування організмів до сезонних змін середовища. Завдяки штучному освітленню, вчасному підживленню та поливу, підтримці температури, сприятливої для росту і розвитку рослин, урожай у теплицях отримують весь рік.

Домашні кури взимку певний період яєць не несуть. Це пов’язано з пристосуванням до сезонних змін у природі Але на птахофермах узимку штучним освітленням подовжують світловий день, і кури несуть яйця цілий рік.

Будьте захисниками природи

Узимку птахи можуть загинути не від холоду, а від голоду. Щоб уберегти від голодної смерті, їх потрібно підгодовувати. Завчасно зробіть годівниці із пластикових пляшок, пакетів з-під молока чи кефіру або з фанери (мал. 147). Розвісьте їх на деревах біля школи чи свого будинку. Не забувайте зранку або увечері насипати трохи корму, щоб птахи звикли до місця годування. Найкращий корм для птахів – насіння соняшника (частину його слід розчавити) проса, льону, а також крихти білого хліба. Синиці й дятли полюбляють сире несолоне сало.

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

А б

Мал. 147. Годівниці для птахів: а – з пластикової пляшки; б – з фанери

Перевірка знань

1. Чому в природі відбуваються сезонні та добові зміни?

2. Як тварини пристосовуються до змін умов середовища впродовж доби?

2. Які пристосування до зміни пір року мають рослини?

-і Як пристосовуються до холодної пори року тварини?

5. Напишіть у зошиті, які зміни відбуваються з рослинами тваринами вашої місцевості в різні пори року.

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища


Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища - Натурологія