Про функції філософії

Філософія посбіник

Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ

§ 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії

Про функції філософії

Функції філософії поділяються залежно від того, в якому оточенні (системі) філософія виконує роль елемента, покликаного системою до підтримки системної цілісності. Система, з одного боку, зумовлює свої елементи (і філософію), з іншого – елементи (в нашому випадку філософія) своїми функціями зумовлюють буття системи).

Філософія здійснює свої функції в суспільній системі (суспільні

функції) і в системах буття індивідів. Загальні функції філософії: світоглядна, методологічна, пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, практична (етична), ідеологічна, критична тощо.

Не сумніваємось, що найцікавішими для молодої людини є функції філософії щодо індивідуального буття. Чи допомагає філософія влаштовувати нормальне життя індивіда? Що вона може дати для цього? Розглянемо ці питання. Коли люди говорять про умови нормального життя, вони мають на увазі насамперед задоволення базових потреб у їжі, помешканні, безпеці, спілкуванні тощо, врахування і забезпечення яких підтримує існування людини як живої істоти.

У їхньому задоволенні велике значення має кваліфікована й добре оплачувана робота, до якої готують спеціальні дисципліни, за що їх варто глибоко вивчати. Проте, як зазначають психологи, крім базових потреб, людина має й низку інших – потреби у самоздійсненні, самоутвердженні, творчості, у реалізації свого потенціалу. У західній психології їх називають потребами актуалізації. У чому ж полягає їхня значущість?

Оцінюючи роль навчальних курсів і дисциплін у поняттях їхньої цінності для підготовки до майбутньої роботи і задоволення базових потреб, ми надто вузько дивимося на те, до чого має і може прагнути людина. Такий погляд зовсім не помічає наявності “вищих” потреб або просто ігнорує їх. Для їхнього осмислення потрібна філософська точка зору. Однак хоча філософія й аналізує “вищі” потреби, це не означає, що їхнє вивчення обов’язково приводить до самореалізації, творчості тощо. Філософія лише допомагає цьому, пропонуючи людині ідеал самоактуалізації, або те, що американські філософи М. Веласкес та В. Беррі услід за психотерапевтом К. Роджерсом називають ідеалом повнофункціональної особистості. Спробуємо переосмислити деякі з їхніх поглядів, щоб наповнити цей ідеал певним змістом й осмислити його, а водночас зрозуміти й те, як філософія може сприяти його здійсненню, виконуючи освітньо-виховну функцію.

Розглянемо основні характеристики повнофункціональної особи як такої, що здатна до самоздійснення, самоактуалізації. Перша її ознака – здатність до самостійного мислення. Вона може формувати свої власні ставлення та переконання. Вона самостійна й вільна, оскільки не чинить залежно від того, що в неї запрограмовано, подібно до носія міфологічного світогляду, або що від неї очікують інші. Вона думає, оцінює і вирішує для себе. Що може краще змалювати дух філософії та її значущість для досягнення такої інтелектуальної й поведінкової незалежності?

Інша важлива характеристика – це глибока самосвідомість, місткість якої, як ми пам’ятаємо, тісно пов’язана з розвитком філософського погляду на світ, на себе. Повнофункціональна особа сповідує мало ілюзій щодо себе і рідко вдається до поверхневих виправдань своїх переконань, прихильностей, дій. Проте саме філософія закликає до постійного випробування, рефлексивної переоцінки базових інтелектуальних підстав життя. Адже лише філософська рефлексія здатна привести до усвідомлення раніше не усвідомлених переконань та уподобань, порівняти їх з іншими можливими уподобаннями та пере-конаннями, виявити їхні обмеженості, здійснити вихід за ці межі та сформувати більш адекватні підстави існування.

Наступна риса повнофункціональної особистості – це гнучкість. Кардинальні зміни, брак сталості у світі людського буття здатні зламати лише людину з жорсткими, на кшталт міфологічних, переконаннями. Проте вони не в змозі розхитати і порушити особу, яка здатна до самоактуалізації. Повнофункціональна, філософськи вихована людина здатна до постійного саморефлексованого контролю, до самоперебудови, вона самосвідома і саморефлексує, може витлумачувати, враховувати й оцінювати впливи змін зовнішнього світу, адекватно реагуючи на них закономірними і гнучкими змінами власного внутрішнього єства.

Важлива характеристика повнофункціональної особистості з філософським світоглядом полягає у її здатності до творчості. Така особа не обов’язково має бути письменником, художником чи музикантом, оскільки творчість може виявлятися багатьма способами і на безлічі рівнів. Такі люди виявляють творчість, що б вони не робили. Адже саме філософія репрезентує певну ідеальну площину людського трансцендування – аналога безконечності людини, здатної охопити нескінченність, вийти за власні межі, перетворити внутрішні передумови бачення світу і, побачивши завдяки цьому нові шляхи виходу з проблемної ситуації, створити предметні, знаряддєві умови вирішення проблеми. Філософія не тільки випробовує та перетворює наші внутрішні засади, а й визначає точку опори нашої рефлексії, яка надає можливість співвіднести одиничну проблему з повнотою всіх зв’язків Універсуму і тим самим відкрити перспективи її розв’язання.

Наступна риса повнофункціональної особистості, яку допомагає сформувати засвоєння філософії, – це ясно концептуалізована, добре продумана система ціннісних уявлень у галузі моралі, мистецтва, політики тощо. Оскільки з моменту свого виникнення філософія цікавиться цінностями в різних сферах, вона надає можливість людям сформулювати власні ціннісні орієнтири, усвідомити сенс їхнього власного життя.

Як зазначає американський філософ і психотерапевт В. Франкл, наявність у людини системи ціннісних орієнтирів, які визначають вищі потреби та прагнення, сенс життя загалом, є вкрай важливими, їхня втрата або відсутність, навіть за умови прекрасної кар’єри, хорошої роботи, матеріального достатку та фізичного здоров’я, нерідко (у В. Франкла є така статистика) призводить до психічних неврозів, до самогубства. У традиційних суспільствах, зазначає В. Франкл, сама традиція диктувала людині, чого їй бажати. З розпадом традиції людина опиняється віч-на-віч з особистою проблемою добровільного пошуку сенсу життя, об’єктів вищих бажань та прагнень. І буває дуже погано, коли вона їх не знаходить. Душевне здоров’я людини виявляється залежним від напруження, що виникає у психіці людини, яка усвідомлює розрив між тим, ким вона є, і тим, ким би вона могла стати. В. Франкл вважає, що саме філософія і є основою методу логотерапії, або лікування смислом, методу, яким американський філософ користується впродовж багатьох десятиліть.

Про велику роль філософії у пошуках сенсу життя людиною, яка опинилася в критичній ситуації, є багато чесних і відвертих свідчень. Одне з них належить Северину Боецію, який, чекаючи на страту, перед лицем неминучої жорстокої смерті саме завдяки філософії знайшов мужність і сили створити кращу свою книгу “У тіха філософією”.

Завершуючи наші роздуми щодо функцій філософії в житті окремої людини, відзначимо ще й такс. Заняття філософією систематизують особистий досвід, формують впорядковану систему знань, цінностей, орієнтирів. Людина настільки вільна, наскільки обізнана про значущість зовнішніх впливів на її життя, наскільки вона може субординувати ці впливи, орієнтуватись у їхньому спектрі. Філософія, зрештою, залучає людину до історії думки, знайомить з різними точками зору, що, своєю чергою, сприяє розвитку відкритості, толерантності, людяності.

Ознайомившись з природою, загальними рисами, деякими функціями філософії та з переліком її головних розділів, перейдемо до вивчення історично першого і найголовнішою з них – метафізики.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Про функції філософії - Довідник з філософії