Проблема міжнародної безпеки у світі

ТЕМА 9. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

§ 32. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності

5. Проблема міжнародної безпеки у світі.

Соціально-економічні проблеми, які все відчутніше турбують людство, об’єктивно сприяють формуванню критичної маси напівголодних, охоплених відчаєм, переважно молодих людей, які завдяки засобам масової комунікації вперше в історії мають можливість у режимі реального часу спостерігати життя багатіїв у своїй країні та за кордоном, страждаючи при цьому від почуття власної

недосконалості й нереалізованості. Багато хто з них згодом пробує сили в армійських формуваннях, у “гарячих точках” планети. Вони повертаються звідти ще агресивнішими та замкнутими, до того ж “збагаченими” навичкою вбивати. Для цього їм варто лише вказати ворога та дати в руки зброю. “Під моїм керівництвом 300 тис. людей віком від 17 до 50 років – бездомних, безробітних, озлоблених, яким нічого робити. Єдине, на що вони здатні, – це воювати”, – заявляв колишній президент Чечні Д. Дудаєв.

Нестабільності світового порядку сприяє й цивілізаційне протистояння між Заходом та ісламістами, між ісламістами

й індуїстами в Індії, між ісламістами та слов’янською православною громадою, а також зміна розстановки сил у світі.

Згідно з прогнозом Світового банку, у 2020 р. США в кращому разі будуть другими в переліку країн із найбільш розвиненою економікою, а дев’ять місць у ньому належатимуть країнам, що розвиваються. Навіть якщо прогноз не достатньо точний, загальна тенденція залишиться незмінною. Вашингтон уже не може диктувати свою волю з багатьох питань і все частіше наштовхується на спротив. Економічні та політичні виклики США надходять звідусіль і вони будуть посилюватись.

Отже, у світі формуються нові центри економічної та політичної сили, зокрема в Азії та Латинській Америці. Динамічно розвивається Китай, який усе частіше починають називати “наддержавою XXI століття”. На шлях прискореного розвитку стала також Індія.

Джерелом потенційного виникнення вибухонебезпечних конфліктів, за якими вимальовується привид війни, що нависав над людством усю другу половину XX ст., може стати боротьба за економічне панування. Загроза війни із застосуванням зброї масового знищення (термоядерної, хімічної, бактеріологічної), що ймовірно призведе до ліквідації людської цивілізації, може розпочатися за доступ до ресурсів. Наприклад, поклади такої важливої сировини, як нафта, швидко вичерпуються, а замінити її нічим. Переходом на інші види енергії можна лише частково вирішити цю проблему. Тому боротьба за доступ до нафтових родовищ, чимало яких зосереджено в районі Перської затоки, створює в недалекому майбутньому перспективу виникнення воєнних локальних або ширших конфліктів.

Погляд дослідника

З праці американського дослідника С. Гантінгтона “Зіткнення цивілізацій”

Захід намагається та намагатиметься й надалі зберегти своє становище та захищати свої інтереси, називаючи їх інтересами “світової спільноти”. Цей вислів… покликаний надати правочинності в очах усього світу діям, що виражають інтереси США та інших західних держав… За допомогою МВФ та інших міжнародних економічних інститутів Захід… змушує інші країни вести ту економічну політику, яку вважає прийнятною.

У потенційних війнах майбутнього бойові дії не обов’язково вестимуться між арміями. Набуває нових форм і проявів тероризм, якому стрімкий технічний прогрес починаючи із середини минулого століття не лише надав додаткового імпульсу, а й перетворив його на “ахіллесову п’яту” цивілізації. Цьому сприяють мініатюрність зброї, “прозорість” кордонів і авіатехніка, що дає змогу за лічені години перенестись у найвіддаленіші куточки земної кулі. Стало порівняно легко виводити з ладу навіть системи життєзабезпечення цілих країн. Комп’ютерні мережі та трубопроводи, високовольтні лінії та ядерні реактори, склади токсичних речовин і транспортні перевезення продуктів розпаду, радіоактивні відходи – усе це може в будь-яку мить потрапити під приціл терористів або стати об’єктом для шантажу з боку нечистих на руку політичних діячів або фанатиків. Утім, знайдуться навіть такі, кого на теракт штовхає патологічне прагнення до популярності: Л. Лугані, який у 1898 р. здійснив замах на австрійську імператрицю Єлизавету, записав перед тим у своєму щоденнику: “Як хотілося б мені когось убити. Однак цей хтось неодмінно має бути відомим, аби це стало надбанням газет”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Проблема міжнародної безпеки у світі - Історія