Прості й складні речення – Речення
Словосполучення
Речення
Прості й складні речення
За будовою речення бувають прості (одна граматична основа) та складні (дві й більше граматичних основ).
Просте речення може бути ускладнене дієприкметниковим та дієприслівниковим зворотами, звертанням, однорідними членами, відокремленими та уточнюючими членами речення, вставними конструкціями; просте ускладнене речення слід відрізняти від складного.
Складні речення складаються з частин, що нагадують прості речення різних типів. Ці частини можуть поєднуватися за допомогою
Складні речення, у яких частини рівноправні за змістом і поєднуються сполучниками сурядності (і, й, та, а, але, проте, зате, то… то, чи… чи, або… або), називаються складносурядними:
Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав, довірливий Самсон (Л. Костенко).
Складні речення, у яких частини поєднуються сполучниками підрядності (що, щоб, бо, як, ніби, мов, ніж, хоч, якщо, якби, тому що та ін.) або сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, де,
У сутінку на тлі блідо-рожевого крайнеба далекі острови видаються грозовими хмарами, що осідають на повноводдя могутньої річки, хоч на півдні влітку нестерпна спека… (В. Логвиненко)
Частини складнопідрядного речення не рівноправні за змістом: є головна і залежна (або залежні) частини.
Складні речення можуть мати водночас різні види зв’язку: сурядний та підрядний, сполучниковий та безсполучниковий:
І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси, і перший скрип деркача; а соняшник вогника під косарським таганком гріє душу; пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річечки, в яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться, цвітуть собі – то найкращі на світі звуки й картини (За М. Стельмахом).