РАКОПОДІБНІ
Цілі уроку:
– освітня: ознайомити учнів з основними особливостями організації та процесів життєдіяльності ракоподібних, їхньою роллю в природі й житті людини;
– розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між об’єктами вивчення та вміння аналітично мислити;
– виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.
Обладнання й матеріали: колекція “Річковий рак”, вологий препарат “Внутрішня будова річкового рака”, таблиці “Тип Кільчасті
Базові поняття й терміни уроку: річковий рак, головогруди, сегменти, карапакс, довгі й короткі вусики, ногощелепи, клешні, прямий розвиток.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Питання для бесіди
– За якими ознаками тварин відносять до членистоногих?
– Які групи тварин відносять до членистоногих?
– Які особливості зовнішньої будови членистоногих?
– Яке значення членистоногі мають для людини?
– Яке значення
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя з елементами бесіди
Хто такі ракоподібні?
Переважно водні безхребетні (лише деякі види пристосувалися до існування в наземних умовах). Для них характерна наявність двох пар вусиків (антен) і двогіллястих кінцівок. Органом дихання ракоподібних є зябра.
Особливості зовнішньої будови ракоподібних
Форма тіла й розміри
Тіло ракоподібних розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Групи подібних між собою сегментів утворюють відділи тіла ракоподібних. Найчастіше виокремлюють три основні відділи – голову, груди й черевце. У деяких випадках голова і груди можуть нерухомо з’єднуватися, утворюючи головогруди.
Розміри ракоподібних варіюють у широких межах від кількох міліметрів до 3 метрів.
Покриви тіла
Зовні тіло ракоподібних укрите хітиновою кутикулою. Її основу становить хітин (полісахарид, до складу якого входить Нітроген). Затвердіння кутикули зумовлює просочування її вуглекислим вапном.
Опорно-рухова система
Скелет ракоподібних зовнішній, утворений хітиновою кутикулою. Для пересування можуть використовуватися ходильні кінцівки, хвіст або подовжені й розгалужені вусики.
Розмноження
Серед ракоподібних переважно зустрічаються роздільностатеві форми, але є й гермафродити. Розвиток частіше непрямий, але може бути й прямим (наприклад, у річкового рака).
Десятиногі раки
Найширше відомі ракоподібні. До його представників належать широко відомі їстівні ракоподібні. Це річковий рак, омари, лангусти, краби, креветки.
Представниками десятиногих раків є раки-самітники. Вони мають м’яке черевце, яке ховають у порожніх черепашках молюсків.
Рівноногі раки
З водних видів рівноногих в Україні часто зустрічається водяний ослик. Але найбільше відомі рівноногі раки, що живуть на суходолі, – мокриці. Переселившись на суходіл, вони не втратили зябрового дихання. Деякі види мокриць живуть навіть у пустелях.
Гіллястовусі раки
Представниками гіллястовусих є дафнії. Їхні розміри дуже невеликі. Дафнії плавають з допомогою другої пари вусиків. На їхній голові розташовані два складних ока й одне просте око. Харчування фільтраційне, з допомогою грудних ніжок. Розвиток прямий. Улітку дафнії розмножуються партеногенетично (з яєць виходять лише самки), а восени – статевим шляхом (з партеногенетичних яєць виходять і самки, і самиці). Дафнії відіграють важливу роль у біоценозах прісних водойм, тому що є основною кормовою базою багатьох водних організмів.
Рис. 7. Мокриця
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Дати відповіді на питання.
– За якими ознаками тварин відносять до ракоподібних?
– Які особливості зовнішньої будови ракоподібних?
– Яке значення ракоподібні мають для людини?
– Яке значення ракоподібних у природі?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити відповідний матеріал із підручника.
