РЕАДАПТАЦІЯ

Related posts:

1. ПРИСТОСУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИСТОСУВАННЯ, адаптація – морфофізіол. та/або поведінкова (для тварин) зміна організму або угруповання відповідно до змін умов […]...
2. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. […]...
3. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА – збереження та дбайливе ставлення до пам’яток культури, всього антроп. (у т. ч. […]...
4. ГІПЕРМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПЕРМОРФОЗ – тип філогенетичного розвитку, що призводить до порушення взаємовідносин середовища й організму внаслідок гіпертрофії в […]...
5. ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА – хворобливий стан пригніченості, безвиході, відчаю, пов’язаний з псих, захворюваннями або реакцією організму на […]...
6. АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА – пристосування, які виникають на рівні клітини, тканини й цілого організму і забезпечують існування […]...
7. НОРМА РЕАКЦІЇ Екологія – охорона природи НОРМА РЕАКЦІЇ – спосіб реагування організму на зміну зовн. умов. Визначається генотипом, спадкується і виявляється у […]...
8. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. […]...
9. АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., […]...
10. ФЕНОТИП Екологія – охорона природи ФЕНОТИП – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовн. […]...
11. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні […]...
12. АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
13. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й […]...
14. АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – видоспециф. спадкова пристосовуваність організмів до умов існування (клімату, живлення, ворогів, статевих партнерів тощо). […]...
15. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить […]...
16. МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – […]...
17. ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину […]...
18. ФОТОПЕРІОД Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОД – тривалість світлового періоду доби або штучного освітлення, яка відповідає вимогам організму на даному етапі […]...
19. АД’ЮВАНТ Екологія – охорона природи АД’ЮВАНТ – речовина, що виявляє неспециф. стимулювальну дію на імунну реакцію організму. Може підвищувати імуногенність антигена, […]...
20. РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА – виникнення в межах певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування, що […]...
21. АСИСТЕМНІСТЬ Екологія – охорона природи АСИСТЕМНІСТЬ – відсутність показників системи для багатьох формувань, які звичайно наз. “системами”. Напр., система заповідників насправді […]...
22. ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – поєднання метеорологічних чинників, що зумовлюють рівень можливого забруднення атмосфери від джерел у […]...
23. ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
24. КУМУЛЯТИВНА ОТРУТА Екологія – охорона природи КУМУЛЯТИВНА ОТРУТА – отрута, що накопичується в ланцюгах живлення, напр. накопичення раніше широко використовуваного ДДТ....
25. КРИНОГАЛОФІТИ Екологія – охорона природи КРИНОГАЛОФІТИ – рослини, які виділяють із власного організму сіль крізь спец, сольові залози на наземних органах […]...
26. ЕКСТРЕС Екологія – охорона природи ЕКСТРЕС – позитивна неспециф. реакція організму на будь-який зовн. вплив (“добрий” стрес). Напр., збуджений стан, спричинений […]...
27. АДАПТОГЕНИ Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., […]...
28. ЧИННИК ФІЗІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ФІЗІОЛОГІЧНИЙ – індивід. чинник-2, що впливає на функції того самого організму, тобто самовплив. Напр., стрес....
29. РИТМИ ЦИРКАДНІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з […]...
30. ІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТРОДУКЦІЯ – переселення особин окремих видів тварин і рослин за межі їхнього прир. ареалу та адаптація […]...
31. ЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої […]...
32. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, […]...
33. МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма […]...
34. ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ – чинник, що зумовлює виникнення виродливостей (потворностей) у ході індивід, розвитку або в короткому […]...
35. ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та […]...
36. ШУМ Екологія – охорона природи ШУМ – одна з форм фіз. (хвильового) забруднення довкілля, адаптація організмів до якого практично не можлива. […]...
37. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною […]...
38. ЧИННИК МУТАГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК МУТАГЕННИЙ – чинник-1, що прямо чи опосередковано спричинює ген. мутації, напр., підвищена радіоактивність середовища, забруднення […]...
39. МІКРОФІЛ Екологія – охорона природи МІКРОФІЛ – 1) організм, який витримує лише дуже незначні коливання т-ри навколишнього середовища, напр. деякі лососеві […]...
40. ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ – забруднення середовища агентами, що спричинюють негативний мех. вплив без фіз.-хім. наслідків (напр., сміття). […]...