Речення із звертанням
СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ
§ 16. Речення із звертанням
1. Пригадайте, що ви знаєте про звертання.
2. Де може стояти звертання в реченні?
3. Подумайте, у текстах якого типу мовлення найчастіше вживається звертання.
167.1. Прочитайте. Вкажіть, до кого звернена мова у кожному з поданих речень.
1. Катрусю! Скажи мені щиро: ти не злякалась? 2. Хай щастить тобі, доню (3 тв. Є. Гуцала). 3. Де ж ви, мої голуб’ятка, мої соколи ясні? (М. Вороний). 4. О слово рідне! Хто без тебе я? (Д. Павличко). 5. Вічна слава красі вашій, мамо Маріє! (О. Довженко).
II. Назвіть
Звертання (рос. обращение) це слово, яке називає особу або предмет, до якого звернена мова. Наприклад: Чом ти, березо, така журлива? (Леся Українка).
Звертання може стояти на початку, в середині та в кінці речення.
Звертання виділяється комами:
1) з одного боку, якщо стоїть на початку або в кінці речення;
2) з обох боків, якщо стоїть в середині речення.
На початку речення, якщо звертання вимовляється з підвищеною інтонацією, воно відокремлюється знаком оклику. Наприклад; Сонце! Я тобі вдячний (М. Коцюбинський).
Звертання переважно буває виражене іменником.
Звертання, при
168. Прочитайте речення, знайдіть звертання, обгрунтуйте вжиті розділові знаки. Назвіть непоширені й поширені звертання.
1. Розкажи, розкажи мені, поле… (П. Тичина). 2. Земле! Як тепло нам із тобою! 3. Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов… (З тв. М. Рильського). 4. Трохиме Івановичу, ми живі й здорові… (А Малишко). 5. Мій давній друже! Мушу я з тобою розстатися надовго (Леся Українка).
Звертання найчастіше виражені іменниками у формі кличного відмінка. Наприклад: 1. Яка ти розкішна, земле! (М. Коцюбинський). 2. Ти чуєш, татку? (О. Гончар).
169. Спишіть речення, ставлячи слова, що в дужках, у кличному відмінку. Підкресліть звертання.
1. (Народ) мій, твій гнів і біль водив мене в огонь і в воду.
2. Я на тебе дивлюся щовечора, (Київ) мій! 3. (Криниця) моя, (криниця), ти – серця мого джерело назавжди. 4. (Мама), я до вас, як лелека, в горі і в щасті лечу. 5. Усміхаєшся, (доня), до мене з німих фотографій (3 тв. Д. Луценка).
170. Прочитайте речення. Знайдіть звертання. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Поясніть розділові знаки.
1. Уважаемая Мария Владимировна, Маша получила от Вас письмо и вкратце рассказала мне его содержание (А. Чехов). 2. Мама! Прости меня, потому что только ты одна на свете можешь прощать (О. Фадєєв). 3. А сегодня на уроке, ребята, мы поговорим о далеких странах (В. Осєєва). 4.О чем ты думаешь, казак? (О. Пушкін). 5. Я, Ольга Ильинична, сейчас работаю так радостно, как никогда в жизни (І. Бунін).
Вкратце – стисло содержание – зміст
171.1. Уявіть, що ви в магазині продовольчих товарів. З поданих речень виберіть найдоречніше, щоб звернутися до продавця.
1. Жіночко, мені треба білого хліба. 2. Продавець! А білий хліб є? 3. Мені, будь ласка, білий хліб, шановний продавець. 4. Пані (пане) продавець, скажіть, будь ласка, чи є у продажу білий хліб? 5. Пані (пане), білий хліб, будь ласка.
II. Складіть три-чотири речення із звертаннями за малюнком.
172.1. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. Підкресліть звертання.
1. Зоре моя вечірняя зійди над горою (Т. Шевченко).
2. Запряжи добродію пару коней (П. Куліш). 3. Дозвольте і мені панове річ держать (Л. Глібов). 4. Олесю-сестричко Ходімо аж на той край лісу (Б. Грінченко). 5. Весняного ранку співаймо сестрице веснянку (Леся Українка). 6. Чи не бачили ви дядьку тут буланого коня? (Олександр Олесь).
II. Складіть і запишіть речення з поданими звертаннями.
Люба моя сестричко. Шановний Ярославе Костянтиновичу. Дорогі друзі. Мій рідний краю. Наша мово. Панове громадо.
173. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Назвіть спочатку непоширені звертання, потім – поширені.
1. Літо до побачення! І за все спасибі за поля квітучії ліс зеленокрилий (В. Бичко). 2. Розвивайся старий дубе завтра мороз буде (Нар. творчість). 3. До тебе люба річенько ще вернеться весна (JI. Глібов). 4. Спи моя дитино золота спи моя тривого кароока (М. Вінграновський). 5. Не плачте мамо не треба і ви не журіться тату (А. Малишко).
Зв’язне мовлення
ЛИСТ. АДРЕСА
1. Чи доводилося вам писати листи? До кого ви писали?
2. Як ви розпочнете лист: а) до родичів; б) до товариша; в) до вчителя?
3. Чи потрібно вживати в листі словосполучення певного типу (як-от: бажаю успіху, щиро дякую, хай Вам щастить, на все добре тощо)?
4. Чи потрібно в листах уживати звертання?
Листи бувають офіційні приватні. Коли звертаємось до якоїсь організації, посадової особи, то пишемо офіційні листи. Якщо складаємо листа друзям, рідним, тоді ці листи приватні (особисті). Листи також можуть бути колективні (від класу, трудового колективу) та індивідуальні (від однієї особи). Листи, в яких вітаємо когось, поздоровчі.
На початку листа обов’язково слід назвати особу, до якої звертаєтесь. А в кінці – поставити дату й підпис.
174. Прочитайте уривок із листа Лесі Українки до матері. Це лист офіційний чи приватний? Зверніть увагу на його початок. Яка роль звертання в листі? Чому дату поставлено на початку?
2 лютого 1898 р. Ялта.
Люба мамочко!
Пишу до тебе, сидячи на балконі… З сього ти бачиш, що у нас не холодно, і справді, тепер 11° тепла, стільки, скільки при тобі бувало в хаті. Але ся благодать почалась тільки з вчо рашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось…
Якщо ви звертаєтесь у листі до кількох осіб, потрібно писати особовий займенник ви з малої літери. Коли ви підкреслюєте шанобливе ставлення до людини (наприклад, до вчителя), – пишіть цей займенник з великої літери.
175. Прочитайте лист-гумореску. Чи можна так писати офіційні листи? Як потрібно було оформити лист такого змісту?
Шановні Петрусикові матусенько й татусеньку!
Поспішаю потішити ваші серденька тим, що ваш синочок поки що живенький та здоровенький. Дуже жвавенький хлопчинка. Має великий потяг до природоньки – у лісочку він розпалив багаттячко, від якого згоріло 2,5 га соснячка, в результаті чого адміністрації табору подано рахуночок на 33 271 грн 14 к. До того ж він знає дотепненькі анекдотики, від яких червоніє навіть наш сторож. Після розмовоньки з Петрусиком мені залишається хіба що написати заявочку про звільнення за власним бажаннячком.
З табірним привітиком комендантик Д. Вовченко.
Офіційні листи пишуться стислою діловою мовою. В офіційних листах використовується офіційно-діловий стиль мовлення, яким пишуться закони, угоди, документи.
176. Прочитайте уривок з офіційного листа. Чим він відрізняється від приватного?
Керівництво спортивного клубу “Динамо” просить дирекцію загальноосвітнього навчального закладу № 141 Дніпровського району м. Києва звільнити від занять 10 жовтня 2013 року учня 5-А класу Мельничука Олександра Анатолійовича для участі в спортивних змаганнях на першість міста.
03.10.2013р. Головний тренер Р. Хоменко
177. Прочитайте. Визначте, з якого типу листів узято уривки.
1. Шановна Маріє Петрівно! Вітаю Вас із ювілеєм! Усе своє життя Ви присвятили вихованню й навчанню дітей, завжди до останку віддавали себе нелегкій роботі. Дуже дякую за все, чого Ви навчили мене. У цей день зичу Вам міцного здоров’я, добра й щастя, успіхів у житті й у праці.
2. Здрастуй, моя люба сестричко! Дякую тобі за листа, а також за приємну звістку про твої успіхи. Я так зраділа за тебе! Прийми мої привітання з приводу закінчення університету. Тепер ти зовсім доросла, самостійна людина.
Я дуже скучила за всіма. Як удома? Як себе почуває бабуся? Передавай їй привіт від мене.
3. Адміністрація заводу автомобільних кранів м. Дрогобича Львівської області просить надати інформацію про наявність комплектуючих до збиральних верстатів.
178.1. Розгляньте малюнок. Зверніть увагу на правильне оформлення конверта.
ІІ. Запишіть за зразком на малюнку: а) власну адресу; б) адресу своїх родичів; в) адресу друга (подруги), що мешкає в іншому регіоні України.
179.1. Дайте відповіді на запитання.
1. Які бувають листи?
2. Як використовуються звертання в листах?
3. Коли і як у листах уживаються слова, що підкреслюють шанобливе ставлення до людей?
4. Як треба правильно оформлювати конверт?
II. Складіть і оформіть листа другові (подрузі). Правильно заповніть конверт.
180. Складіть і оформіть коротенькі поздоровчі листи: а) бабусі (дідусеві) з нагоди ювілею; б) своїй першій учительці до Нового року; в) другові (подрузі) до дня народження.
