Речення, його граматична основа
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 18
Тема: Речення, його граматична основа
Мета: пояснити основні ознаки речення, дати поняття про граматичну основу речення; формувати вміння визначати межі речень і їхні граматичні основи; виховувати повагу до майстрів художнього слова, усної народної творчості; розвивати логічне мислення, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 45).
Робота з підручником.
Виконання вправи 112 (письмово).
Прочитати речення. Пояснити, чим відрізняються вони від словосполучень. Визначити граматичну основу кожного речення, назвавши підмет і присудок. На що вказує підмет? Що виражає присудок?
Осипав верес цвіт із віт. Пожовкли явори. І гуси в дальній переліт знялися на зорі. (В. Шевчук.) У вечірнім полі тануть лебеді. (А. Малишко.) Солов’я збентежив трепет яблуневих віт. (І. Верган.) Світла тінь косинцем лягала на степ. (Г. Тютюнник.) Річка колихалася в місячних
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
Пояснювальний диктант.
Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. В кожному з речень визначити й підкреслити граматичну основу.
Діло майстра величає. Гончара глина годує. Залізо в огні сталиться. Праця чоловіка не марнує, а годує. Ти не бідуй, а працюй. Упертість і труд все перетруть.
Народна творчість.
Робота з підручником.
Виконання вправи 115 (письмово).
Диктант із коментуванням. У кожному з речень визначити та підкреслити граматичну основу. Накреслити схеми речень (за зразком на с. 46 підручника).
Наді мною в’ються хмари. Я в казку дивную свою усю фантазію віллю. Вітер носиться, літає, топче луки і поля, жовті трави пригинає, лист зриває із гілля. Думає поле глибокую думу, спокоєм душу свою напуває, колос зелений зерном наливає. В білих снігах потонули гори, степи і долини…
З тв. Олександра Олеся
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання.
П. 7, вправа 117.