Революція інтелектуальна – докорінні зміни у процесі розвитку освіти, спрямовані на істотне поліпшення якості всіх форм освіти, прискорення процесу побудови інформаційного суспільства. Вперше концепція Р. і. обгрунтована в середині 80-х XX ст. в Японії, уряд якої поставив завдання запровадити систему вищої освіти для всього працездатного населення, а також розробив програму побудови інформаційного суспільства (див. Інформаційне суспільство). За прогнозами ЮНЕСКО, у XXI ст. добробуту досягнуть лише ті країни, в яких чисельність осіб з вищою
освітою становитиме 50-60% працездатного населення. До початку XXI ст. система освіти в Японії орієнтувалася здебільшого на підготовку спеціалістів для участі у випуску масової серійної продукції переважно з однаковим рівнем знань, навичок тощо, але без творчих прагнень, активного розвитку позитивних задатків і вміння самостійно мислити. Важливим засобом забезпечення Р. і. є перебудова національного менталітету. Розгортанню Р. і. сприяє процес інтернаціоналізації вищої школи, а з 90-х XX ст. – її глобалізація. Важливою ознакою такої глобалізації на регіональному рівні є входження України як 44-ї країни до Болонського процесу.
