Режим відпочинку і харчування

Лісівництво

РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лекція 7. ГІГІЄНА РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

7.4 Режим відпочинку і харчування

Бадьорий стан, добре самопочуття та постійну готовність наукового працівника до творчої праці підтримує певний режим праці і відпочинку. Дуже важливо виробити звичку працювати ритмічно, чергуючи періоди роботи з паузами для відпочинку. Для кожного наукового працівника повинен бути плановий графік щоденного, щотижневого та щорічного відпочинку. Для молодих людей нічний сон повинен тривати 6-7 годин.

Іноді

вважають, що відпочинок – це зміна занять. Це не відповідає дійсності. Для здорових молодих людей, що зайняті розумовою працею, важливий активний відпочинок – регулярна зміна розумової праці на дозовану м’язову. Це – важливіше за бездіяльний відпочинок. Активний відпочинок швидше і краще поновлює працездатність людини.

Чергування занять, що вимагають різного ступеня нервової напруги, також сприяє зменшенню перевтоми.

Позитивно впливає на підтримання творчої енергії молодих науковців регулярне заняття фізкультурою. Фізичні вправи, що виконуються щодня за певною системою, є могутнім засобом

поліпшення обміну речовин в організмі людини, регуляції дихання та кровообігу, підвищення опору організму до несприятливих факторів, дозволяють протягом довгих років зберігати та підтримувати високу творчу активність.

При довготривалій роботі сидячи потрібно практикувати коротко­часні гімнастичні вправи о 12, 16 годині та перед закінченням робочого дня, а також вдома перед сном. Кращий відпочинок при напруженій розумовій праці – рухливі ігри з м’ячем тощо.

Високу продуктивність розумової праці також забезпечує правильно організоване раціональне харчування. Харчовий раціон наукових працівників повинен складати 2-3 тис. калорій на добу і мати збалансоване співвідношення білків, жирів та вуглеводів. Слід відмітити шкідливий вплив спиртних напоїв і пива, а також куріння, яке справедли­во називають побутовою наркоманію. Наукові дослідження не під­тверджують позитивний вплив алкоголю у невеликих дозах (50-100 мл) на людський організм, підтверджують шкідливий вплив тютюну та тютюнового диму на людину. Захворювання на туберкульоз легень серед курців удвічі вище, ніж серед тих, хто не палить. Під впливом систе­матичного та непомірного куріння розвиваються хронічні хвороби верхніх шляхів дихання, особливо бронхіт, бронхіальна астма, розладнується серцева діяльність, розвивається виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки. В результаті послаблюється пам’ять, зни­жується розумова працездатність.

У робочих приміщеннях повинно категорично заборонятися куріння, особливо, якщо в одній кімнаті працюють курці і ті, хто не палить.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Режим відпочинку і харчування - Довідник з природознавства