Ринковий соціалізм – одна з концепцій побудови соціалізму, яка передбачає проведення соціально-економічної політики з використанням методів як централізованого планового управління економікою країни так і розвитку товарно-грошових ринкових відносин, визнає плюралізм власності, в т. ч. й приватної, необхідність конкуренції між товаровиробниками й іншими атрибутами соціально-ринкової системи. Теорія Р. с. розроблялась і пропагувалась на Заході в 60-х роках. У концепції Р. с. ринок, конкуренція як головні регулятори економічних пропорцій
доповнюються державним регулюванням у формі індикативного планування, яке не має директивного характеру, а є лише науково обгрунтованою рекомендацією для економічної поведінки товаровиробників. Пропаганда концепції Р. с. набула поширення і в республіках колишнього СРСР у 80-х – на початку 90-х років у зв’язку з кризою адміністративно-командної системи й пошуками перспективних шляхів розвитку. Різновидом Р. с. називають Швецію, у якій досягнуто високого рівня життя та соціальної захищеності громадян. Більшість країн колишнього СРСР проголосила шлях побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки, а насправді
пішла капіталістичним шляхом. З країн колишнього соціалістичного табору лише Китай заявив про соціалістичну орієнтацію з широким використанням елементів Р. с. Уже в середині 80-х років було вирішено дати простір розвитку товарно-грошових відносин, диференціації доходів, конкуренції всередині країни, плюралізму форм власності, в т. ч. й існуванню приватної.
