Рівень економічного розвитку

Рівень економічного розвитку – узагальнене економічне поняття, яке характеризує ступінь розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму і виражається у показниках національного доходу (або ВВП) на душу населення, в ефективності виробництва, у глибині суспільного поділу праці та в інших макроекономічних показниках. Р. е. р. – одна з конкретних форм економічного потенціалу суспільства щодо загальної кількості населення. З огляду на це, невелика

країна може мати незначний економічний потенціал, але високий Р. е. р., і навпаки. Р. е. р. залежить передусім від ступеня розвитку технологічного способу виробництва, що базується на автоматизованій праці, частки зайнятих у сфері послуг та ін. За цими показниками Україна значно відстає від розвинених країн світу (див. Економічна незалежність техніко-технологічна). У розвинених країнах світу у сфері послуг зайнято від 2/3 до 3/4 працездатного населення, в Україні 2004 – бл. 50%. Матеріально-технічна база цієї сфери відстає на кілька десятиліть від її рівня у розвинених країнах світу. Р. е. р. істотно залежить від ступеня
розвитку економічної власності, передусім власності на робочу силу, від формування людини-власника. Найважливішим показником розвитку власності на робочу силу є рівень реальної заробітної плати (див. Реальна заробітно плата). Низький рівень розвитку власності на робочу силу спричиняє низьку мотивацію до праці, обмежує зростання інших видів ринку, а отже, не стимулює Р. е. р. Він також визначається ступенем прогресивності господарського механізму. В СРСР, у т. ч. в Україні, внаслідок переважання командно-адміністративних методів управління та низького рівня розвитку технологічного способу виробництва, економічної власності, переважала витратна економіка (енергомісткість продукції була приблизно в 7 разів вищою, матеріаломісткість – у 2,5-3 рази). Якщо країни ЄС за незмінного споживання енергоресурсів збільшили ВВП з 1970 по 2000 в 1,5-2 рази, то в Україні енергоємність виробництва за цей період і навіть у 1990-2000 збільшилась. Кумулятивна дія цих факторів зумовила не лише низький Р. е. р., а й його істотне зниження в Україні. За даними Європейського центру макроекономічного аналізу, ВНП в Україні 1990 становив на душу населення 2 467 дол. США, за даними Світового банку – 5 180 дол., як в Аргентині та Бразилії. У США цей показник сягав 24,7 тис. дол., у ФРН – 21 тис., у Канаді – 20,4 тис., у Франції – 19,4 тис., в Італії – 18,1 тис., у Великобританії – 17,7 тис., Таїланді – 6 390, в Росії – 5 240, у Китаї – 2 120, в Індії – 1 250 дол. У 2000 ВВП на душу населення в Україні зменшився до менш як 650 дол., внаслідок чого вона увійшла до групи слаборозвинених країн, країн з найнижчим Р. е. р. Найвищого ВНП на душу населення 2000 досягнуто у Ліхтенштейні – 57 тис. дол.; в США 2002 цей показник становив 35,4 тис.; у Швеції – 26, Японії – 34, Канаді – 22,4 тис. дол., в Україні – 780 дол.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Рівень економічного розвитку - Економічний словник