РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ
Урок 27. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ
Люби природу не як символ Душі своєї.
Люби природу не для себе – люби для неї…
М. Рильський
Мета уроку: ознайомити учнів з різноманітними групами ссавців. Розглянути особливості зовнішньої будови гризунів, зайцеподібних, копитних. Розвивати увагу, пам’ять. Виховувати любов до живих істот.
Основні поняття: гризуни, зайцеподібні, парнокопитні, непарнокопитні, копито.
Обладнання і матеріали: таблиці “Ссавці”, відео – та фотоматеріали.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-схема
Етап уроку | Час (хв) | Форми і методи діяльності вчителя | Результат діяльності |
І. Організаційний етап | 1 | Організація класу. Розминка “Епіграф” | Налаштування на продовження вивчення різноманітності ссавців |
II. Актуалізація опорних знань | 3 7 | Вправа “Хто зайвий?”. Гра між рядами “Назви ознаку” | Визначення рівня знань з домашнього завдання, актуалізація опорних знань |
III. Мотивація навчальної діяльності | 3 | Цікава | Зацікавлення темою уроку, підготовка до сприйняття |
IV. Засвоєння нових Знань | 14 | Міні-проекти учнів про різноманітність ссавців (випереджувальне завдання) | Взаємонавчання учнів, ефективне засвоєння матеріалу |
V. Узагальнення і систематизація знань | 12 | Біологічний диктант “Різноманітність ссавців” | Узагальнення і закріплення знань, виправлення хибних уявлень |
VI. Підсумки | 1 | Повторне обговорення епіграфа. Біологічна задача | Підбиття підсумків, взаємозв’язок у вивченому |
3 | |||
VII. Домашнє завдання | 1 | Репродуктивне та творчо-пошукове (метод проектів) | Ефективне засвоєння матеріалу, підготовка до наступного уроку |
І. Організаційний етап.
1. Організація класу.
2. Розминка “Епіграф”, обговорення слів поета.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Вправа “Хто зайвий?”: знайдіть у переліку зайву тварину і підкресліть її. Поясніть свій вибір.
1. Єхидна, коала, качкодзьоб.
2. Сумчастий кріт, опосум, кріт.
3. Бурозубка, їжак, кенгуру.
4. Хохуля, нічниця, кажан
2. Гра між рядами “Назви ознаку”.
Учитель пропонує кожному ряду тварину, записує її на дошці (кенгуру, кріт, кажан тощо). Учні по черзі називають характеристики цих тварин, за це отримують бали. Учні інших рядів стежать за правильністю формулювань. Наприклад:
Кінцівки вкорочені, пристосовані до риття тунелів (кріт).
Кінцівки у формі крила, яке формується зі складки шкіри, видовжених пальців і хвоста (кажан).
Передні кінцівки короткі, задні масивні, пристосовані до стрибків (кенгуру) і так далі.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Цікава інформація про зайцеподібних.
Зайчиха приводить малюків тричі на рік. Зайченят першого виводку називають “настовиками”, бо народжуються, коли на снігу з’являється кірочка – наст; тих, що народились улітку, – “колосовиками” чи “травниками”, а останніх – “листопадниками”.
Цікава інформація про парнокопитних.
Зубри – найбільші звірі нашої лісової фауни, висота самця в холці сягає 2 метрів, жива маса може перевищувати тонну. У літературі наводяться свідчення Арістотеля про те, що шкіра зубра могла правити за постіль для сімох воїнів. З вигляду зубр неповороткий, але насправді – швидкий і спритний, легко долає двометрові огорожі, триметрові рови. У стадах зубрів править стара зубриця, самці тримаються одинаками.
IV. Засвоєння нових знань.
Міні-проекти учнів про різноманітність ссавців: “Гризуни”; “Зайцеподібні”; “Парнокопитні”; “Непарнокопитий”.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Біологічний диктант “Різноманітність ссавців” (позначте “+” правильні твердження, знаком “-” – неправильні).
1. У гризунів на верхній і нижній щелепі по 2 різці, які ростуть усе життя і самозаточуються. (+)
2. Бобри влаштовують собі будиночки у вигляді гнізд на деревах, де запасають листя і траву. (-)
3. Усі гризуни належать до мишоподібних: це білка, пацюк, миша, бобер, ховрах. (-)
4. У зайцеподібних, як і у гризунів, по два різці на кожній щелепі. (-)
5. Дикий кріль поширений на Півдні України, риє нори в землі. (+)
6. В Україні поширений заєць сірий, якого ще називають русак. (+)
7. Кінь, віслюк, зебра, кулан належать до парнокопитних. (-)
8. У коня добре розвинений один палець, захищений копитом. (+)
9. Носоріг має три пальці, оточені роговими копитами. (+)
10. До парнокопитних належать: корова, коза, вівця, олень, зубр. (+)
11. Дикий кабан – представник непарнокопитних, є предком бегемота. (-)
12. Копитні тварини живляться тваринною їжею, для цього мають гострі ікла. (-)
VI. Підсумки.
1. Повторне обговорення епіграфа на базі вивченого різноманіття ссавців.
2. Біологічна задача: кожен із 7 чоловік має по 7 кішок. Кожна кішка з’їдає по 7 мишей. Кожна миша знищує за літо 7 колосків ячменю. А із зерен одного колоска може вирости 7 жмень ячменю. Скільки жмень ячменю зберігається щороку завдяки кішкам?
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати § 25. Підготувати групові проекти на теми “Значення ссавців у природі та житті людини” (учні класу об’єднуються в чотири-шість груп, обирають напрям дослідження ссавців, наприклад: у промисловості та виробництві продуктів; вдома та навколо нас – породи ссавців; користь і шкода, яку вони завдають людям; у медицині, в історії та літературі; охорона ссавців тощо).
