Розділові знаки при прямій мові – Пряма мова
Словосполучення
Пряма мова
Розділові знаки при прямій мові
Умовні позначення:
– слова автора;
– власне пряма мова.
У котре доводиться переконуватися в слушності мудрості Андре Моруа, який зауважував: “Розкриваючи співрозмовнику душу, ми раптом виявляємо, що зовсім нічого про себе не знаємо” (За О. Корніякою).
“Патріотизм цієї визнаної людини сягав не лише глибини душі, але й глибини кишені”, – відзначав один із сучасників
“Чому такий в мене зробивсь?” – стала мати запитувати в Кармеля (Марко Вовчок).
“Яка краса!” – писав Рєпін з України (За І. Цюпою).
“Ця мова, – говорив учений-мовознавець І. Срезневський, – може рівнятися з освіченими мовами гнучкістю й багатством синтаксису… Мова поетична, музикальна, мальовнича”.
“Що це може бути? – думав вартовий. – Може, засурмили на тривогу? “
Тоді, кажуть, виявився старший, їх отаман, і кинув йому капшук грошей, і промовив: “їдь собі, друже”, – і сам, й усі його молодці зникли у пущі (За М. Вовчком).
“Ви молодий, а думаєте по-стародавньому, ніби справді сите черево на науку не квапиться, – усміхнулася приязно Галина й легко торкнулася плеча юнака: – Ходімо!” (Б. Антоненко-Давидович)