РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ВИВЧЕНИХ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ
Мета:
– навчальна: повторити й узагальнити вивчене про вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами, а також у реченнях із прямою мовою;
– розвивальна: удосконалювати вміння визначати відповідні пунктограми, розставляти правильно розділові знаки у простому й складному реченнях відповідно до вивчених правил та обгрунтовувати вживання розділових знаків відповідними правилами;
– виховна: виховувати повагу до художнього слова; розвивати увагу, логічне мислення,
Соціокультурна лінія: Я і українська мова й література.
Тип уроку: повторення й узагальнення вивченого.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЛЬЯНОСТІ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
> Заповнити таблицю впродовж уроку (інсерт).
+ | – | ! | ? |
Що мені було відомим | Що для мене було новим | Це потрібно запам’ятати | Що потребує пояснення |
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота
Опрацювання вміщених у підручнику таблиць та схем
– Який матеріал є новим?
– Що недостатньо відоме?
– Яку пунктограму знаєте так, що можете когось навчити?
– Доберіть до вміщених у підручнику теоретичних відомостей приклади речень з підручника літератури.
> Складіть речення з пунктограмою на вибір. Чому обрали саме це правило?
> Розгляньте схему. Яких елементів, на вашу думку, бракує?
Коментоване письмо
1. Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. 2. Грай же, море, мовчіть гори! 3. А може, лихо переплачу, води Дніпрової нап’юсь, на тебе, друже, подивлюсь (Т. Шевченко). 4. Течуть до нас здалека ріки Дніпро і лагідна Десна (М. Нагнибіда). 5. Лісове джерельце має добре серце, всім дає водиці: звірятку і птиці, дереву, травині, квітці і людині (М. Чепурна). 6. Відверто йшов на чесний поєдинок, хоча й не скрізь, признаюся, везло (Д. Луценко). 7. Віти листям шелестять: “Сонце раді ми вітать!” (М. Демидов)
1. Виглядаю лебедину зграю, може, десь у небі прошумить (І. Гнатюк). 2. А на пюпітрі степових просторів відкрила ноти сонячна рілля, але, на жаль, немає скрипаля (О. Башкирова). 3. Щось, мабуть, у житті не те роблю. Напевне, заважає зайва впертість (М. Руденко). 4. Кажуть, пізнаються у житті люди по дрібницях і по вчинках (Д. Луценко).5. Я не зустрів тебе учора й сьогодні, мабуть, не зустріну. Сюди прибуду вже не скоро чи, може, й зовсім не прибуду (П. Воронько). 6. Пробачте, вернуся не скоро (Б. Дегтярьов).
1. Із озера того, на диво, дзвінкий струмок тече грайливо, він називається Дніпром (В. Швець). 2. І, здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч (Д. Луценко). 3. Звичайно, тут старий Дніпро і синя ніч були у змові (М. Рильський). 4. На гори, долини, Дніпра береги розкинула ніч покривало. Чудова ніч! Але краса цієї ночі, либонь, нікого не живить (М. Вороний). 5. Дніпро не всохне, поки є струмки, а буде він, то бути й нам, нівроку! (М. Самійленко) 6. І я не скаржусь, що на білий світ я народивсь, як кажуть, без сорочки (Д. Павличко). 7. Справді, сонця тут немає, то й не припіка (В. Самійленко).
Попереджувальний міні-диктант
> Записати текст під диктовку вчителя. Пояснити орфограми в словах та основні пунктограми.
Рідна мова – це все: і невід’ємна частина Батьківщини, і голос народу, і чарівний інструмент. На його звуки відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі. У мові чується голос предків, відлунюють перегорнені сторінки історії свого народу. Вона є тим найдорожчим і найціннішим зв’язком, що з’єднує всі покоління народу в одне велике історичне живе ціле (За Б. Антоненком-Давидовичем).
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Експрес-опитування
– Чим просте речення відрізняється від складного?
– За допомогою чого з’єднуються частини складного речення?
– Чим може ускладнюватися просте речення?
– Які члени речення називаються однорідними?
– Які слова називаються вставними?
– Що називають прямою мовою? Які розділові знаки ставляться при ній?
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
– Що таке пунктуація?
– Які пунктограми можуть уживатися у простому реченні?
– Як відокремлюються звертання і вставні слова?
– Чи завжди вживаються розділові знаки між однорідними членами речення?
– Які розділові знаки можуть вживатися між підметом і присудком?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Дібрати приклади речень до пунктограм, які викликають у вас труднощі.
Підготуватися пояснювати їх.
