Розкрийте зміст і практичну значимість “оптимуму Парето”
Історія економічних вчень
МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ
Розкрийте зміст і практичну значимість “оптимуму Парето”
Що означає ефективне (оптимальне) використання ресурсів, яке забезпечує зростання добробуту в суспільстві у цілому?
Розглядаючи цю проблему, варто звернути увагу на такі аспекти.
Припустимо, що досягнуто максимум загального ефекту. Але загальний ефект (зростання виробництва, спорудження нових об’єктів) може дати виграш одним при програші інших. Досягнення ефекту
Який критерій суспільної корисності? Що є передумовою досягнення оптимуму?
Проблема полягає в оптимальному розподілі економічних ресурсів і вироблених благ з метою досягнення найбільшої ефективності.
Критерієм оптимальності є не сумарна максимізація, а максимум користі для кожної окремої людини відповідно до наявних ресурсів і економічних можливостей.
Забезпечення економічної рівноваги – необхідна умова досягнення оптимуму. Оптимум означає, що досягнуто результат, відхилення від якого зумовлює збільшення вигоди для одних і зменшення вигоди для інших. Розподіл ресурсів у суспільстві стає оптимальним, якщо будь-яка зміна цього варіанта погіршує становище хоча б одного учасника економічної системи.
Збільшення виробництва одного блага, яке не спричинить зменшення виробництва якого-небудь іншого блага, прийнято називати оптимумом Парето.
На рис. зображена крива споживчих можливостей MN.
Будь-яка точка на кривій (наприклад, А чи В) ефективна, за Парето. Рух по кривій означає поліпшення становища (ресурсів, витрат) одного споживача при погіршенні становища інших.
Точки всередині фігури OMN розташовані нижче від кривої MN. Всі точки всередині кривої характеризують неефективний розподіл ресурсів. Рух, наприклад, від точки I в бік кривої – всередині фігури ILP – означає поліпшення, за Парето.
Фактично є два критерії оптимальності. Перший належить до розподілу ресурсів (поліпшення корисності одного зменшує корисність інших), другий – до виробництва (поліпшення корисності одного не зменшує корисності інших).
Якщо знайти оптимум на рівні фірми відносно нескладно, виходячи з мінімізації витрат і максимізації результату, то на рівні народного господарства слід ураховувати багато факторів, неоднозначність і різноманітність цілей.
Проблема полягає в тому, як визначити рівень добробуту не окремої людини, а суспільства в цілому. За Парето, оптимум досягається тоді, коли встановлюється рівновага на всіх ринках, у всіх секторах економіки. До цього оптимуму прагне ринковий конкурентний механізм.
Між економічним зростанням і розподілом ресурсів є суперечність. Переваги зростання розподіляються нерівномірно. Пріоритети, віддані одним галузям і регіонам, обмежують можливості інших. Тому державні програми мають знаходити засоби і методи здійснення прийнятих рішень.
