Рух повітря

ІІ СЕМЕСТР

РОЗДІЛ І ІІ

Географічна оболонка та її складові

Тема 2. Атмосфера

Урок 37. Рух повітря

Практична робота № 8 (продовження)

Мета: сформувати знання про вітер і причини його виникнення; з’ясувати причини виникнення постійних і змінних вітрів та з’ясувати їх роль у природі; розвивати логічне мислення; показати практичне використання енергії вітру; сприяти розумінню учнями важливості спостереження за вітрами; навчити учнів малювати розу вітрів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручник,

таблиці.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Бесіда

– Що таке атмосферний тиск?

– Який нормальний атмосферний тиск?

– Де розміщуються пояси низького тиску та високого?

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Чи можна помітити, що повітря рухається?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Повітря завжди перебуває в русі, переміщується з однієї території на іншу. Переміщення відбувається внаслідок різного атмосферного тиску. Повітря переміщується з областей високого тиску в області низького.

Питання. Чому на Землі різний

атмосферний тиск?

Робота зі словником. Рух повітря з областей високого тиску в області низького – вітер.

Вітер характеризується швидкістю, силою і напрямком.

Швидкість вітру вимірюється у м/с або км/год за допомогою флюгера або анемометра.

Силу вітру визначають за тиском рухомого повітря на предмети. Вимірюють у кг/м2.

Робота з малюнком. Напрямок визначають за сторонами горизонту, звідки він дме. Якщо він дме з півночі, то вітер північний.

Питання. Від чого залежить швидкість вітру?

Швидкість і силу вітру визначають також за місцевими ознаками і виражають у балах.

Питання. Чому буває різна сила вітру?

Робота з малюнком

Наочне уявлення про напрям вітру можна побачити на спеціальній діаграмі – розі вітрів.

На узбережжях морів, океанів, великих озер теплої пори року вітер двічі на добу міняє напрям. Удень він дме з моря на сушу, а вночі – із суші на море.

Робота зі словником. Бриз – вітер, який змінює свій напрям двічі на день.

Мусони (араб. mausim – пора року) утворюються так само, як і бризи. Узимку повітря над сушею охолоджується швидше, ніж над водою, тиск тут більший, і тому вітер дме із суші на море, а влітку – навпаки.

Планетарні пояси високого та низького тиску спричиняють формування великих повітряних потоків, що переважають на різних широтах. Між тропічними широтами й екватором дмуть вітри пасати (з іспанської – вітер, що сприяє переїзду).

Робота зі словником. Пасати – постійні вітри, які дмуть із 30-х широт до екватора. У Північній півкулі їх напрям – з північного сходу на південний захід, а в Південній – із південного сходу на північний захід.

Питання. Чому саме пасати рухаються до екватора від тропіків, а не навпаки?

У помірних широтах переважають вітри західні, у полярних областях – східні.

Робота з підручником

Прочитати, як утворюються фьони.

Питання. Які з названих вітрів є постійними, а які – змінними?

Це цікаво

Найсильніші вітри на земній кулі панують у бухті Коммонвельт в Антарктиді (Берег Аделі) – 90 м/с. Середня річна швидкість вітру тут становить 20 м/с. Протягом року вітер дме 340 днів.

На Україні найбільше число днів з бризом відзначено в Судаку (78) та Ялті (64).

Завдяки дії потужних вітрів переміщуються повітряні маси.

Робота зі словником. Повітряні маси – великі об’єми повітря тропосфери, що мають однорідні властивості: температуру, вологість.

Назви повітряних мас указують на широти, над якими вони формуються: екваторіальна, тропічні, помірні, арктична (антарктична).

Питання. Заповнити таблицю, використовуючи тест підручника і розповіді учнів.

Повітряна маса	Екваторіальна	Тропічні	Помірні	Полярні
Межа
Характеристика

Зміна погоди зумовлюється зміною величезних атмосферних вихорів – циклонів та антициклонів.

Робота з малюнком

Циклон – великий вихор атмосфери з низьким атмосферним тиском у центрі.

Антициклон – великий вихор атмосфери з високим атмосферним тиском у центрі.

Циклони супроводжуються вітряною, хмарною, з опадами погодою. Антициклони – сонячною, спекотною влітку; морозною – взимку.

Люди вже давно помітили, що одні вітри (наприклад, західні) приносять опади, хмарну погоду, інші – ясну й сонячну. А тому виникла потреба визначати напрям вітру. Повітря тропосфери рухається постійно. Вітри переносять вологу з океанів у глиб материків. Постійні вітри є головною причиною утворення океанічних течій, сприяють переміщенню океанічних вод.

Сила вітру здавна використовується людиною. Багато століть тому люди вже будували вітряки, користувалися вітрильними суднами. Тепер за допомогою вітрових двигунів виробляють струм для невеликих населених пунктів.

Але вітер може стати і причиною лиха. Великих руйнувань завдають урагани на суходолі; під час штормів у морях і океанах гинуть кораблі і люди; бурхливі повені, спричинені наганянням води з моря, спустошують прибережні райони.

Розповіді учнів

У 1608 р. у Франції над містечком Прованс несподівано випав “кривавий” дощ, що дуже налякало населення. Багатьом людям цей дощ забруднив одяг. Майже ніхто не мав сумніву в тому, що з неба ллється справжня кров, що такий страшний дощ передвіщує смерть. Та незабаром дощ припинився, “криваві” краплі поступово випарились, і ні з ким нічого не трапилось.

У 1117 р. під час війни в Ломбардії (Італія) теж випав “кривавий” дощ. У березні 1181 р. “кривавий” дощ ішов у Франції та Німеччині. Такі явища в минулому столітті траплялися в Західній Європі 25 разів. Випадали “криваві” дощі у Вірменії, Франції, Італії, Греції, Туреччині, Угорщині.

Траплялися й інші “кольорові” дощі. 31 брезня 1847 р. в Шембрі (Франція) пройшов “білий” дощ. Аналогічний “молочний” дощ випав у червні 1956 р. на околиці Києва. Причиною таких дощів є вітер. Набираючи ураганної сили в далеких пустелях, він нерідко піднімає вгору і несе з собою на великі відстані багато червоного сурикового пилу, який і надає краплям вигляду крові. Що ж до “молочного” дощу, то він звичайно має у своєму складі частини крейди та білої глини.

Вітрові властиві й інші “жарти”. Якось у Данії протягом 20 хв з неба падали живі раки. У різний час і в багатьох місцях зафіксовано випадки дощів з павуків, жуків, жаб та інших комах і тварин. Населення Іспанії, Португалії, Норвегії, Данії, Шотландії та інших приморських країн не раз діставало дарову небесну їжу у вигляді “дощу” з оселедців.

У Марокко вітер зруйнував великі склади з пшеницею і висипав її на узбережжі Іспанії. Проходячи над Неаполем, захопив і поніс корзини з апельсинами.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

Завдання. Побудувати розу вітрів