(Say) Жан Батіст

Сей (Say) Жан Батіст (1767-1832) – французький економіст, захисник інтересів великої буржуазії. Народився в сім’ї ліонського купця, освіту отримав у Великобританії, служив у конторі страхової компанії у Парижі. Брав участь у Великій французькій революції до приходу до влади якобінців. У 1803 опублікував головну працю “Трактат політичної економії”, у 1817 – “Катехизис політекономії” (короткий виклад попередньої роботи). З 1819 С. займав посаду професора політичної економії Паризького університету за інших навчальних закладів Франції.

У 1828-1830 написав шеститомний “Курс політичної економії”. Політичну економію С. розглядав як чисто теоретичну науку про економічний устрій, природу багатства та закони, що ним управляють, способи його створення, розподіл і причини зникнення. Він поділяв цю науку на три самостійних частини – виробництво, розподіл власності і споживання. Проте хибною була його ідея про закони політичної економії як вічні. Популяризуючи ідеї А. Сміта, він водночас критикує його окремі положення: про продуктивну і непродуктивну працю (продуктивною називав також працю, що створює послуги), про визначення вартості уречевленою людською
працею, про працю як єдине мірило створеної вартості, а отже, багатства. С. також помилково ототожнював товарну форму багатства з сумою корисних речей (отже, плутав споживну вартість з вартістю), а цінність називав багатством, оскільки під багатством розумів будь-які результати виробництва, що мають користь. Хибною була і його концепція трьох факторів виробництва, згідно з якою факторами багатства є не лише праця, а й земля і капітал, який він ототожнював із засобами виробництва (див. Післякласична політична економія). Антисоціальну спрямованість мала також його ідея про те, що низька заробітна плата вигідна не лише робітникам, а й суспільству. С. вважав, що цінність є мірилом корисності предметів (товарів), ототожнюючи при цьому вартість із корисністю. Розробляючи концепцію ринків, він некоректно стверджував, що в процесі обміну відбувається купівля продуктів за інші продукти не лише у внутрішній, а й у зовнішній торгівлі, що отримало в економічній літературі назву закону Сея (див. Закон Сея). Водночас він певною мірою поглибив погляди Кантільйона щодо ролі й сутності підприємця і підприємництва, стверджував, що платою за його працю є підприємницький дохід.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


(Say) Жан Батіст - Економічний словник