СЕРЕДНІЙ КЛАС

Соціологія короткий енциклопедичний словник

СЕРЕДНІЙ КЛАС – основна частина соціальної структури суспільства з розвинутою ринковою економікою. С. к. складають дрібні та середні власники, фермери, менеджери, держ. службовці, вчені, лікарі, адвокати, високооплачувана частина інженерно-техн. працівників та висококваліфікованих робітників, люди т. зв. вільних професій (актори, спортсмени, музиканти, письменники) тощо. С. к. не є однорідним соціальним утворенням. Його складові – мобільні прошарки, які різняться за сусп. становищем, засобами

існування і роллю в сусп. житті. Вони мають і суттєву різницю в прибутках. Спільне, що їх об’єднує в С. к., – це саме проміжне становище між вищим та нижчим класами. Своїми вищими шарами С. к. змикається з класом підприємців, бізнесменів та інших представників вищого класу, а нижніми – з нижчим класом, що має достаток на межі забезпечення.

Склад С. к. визначається за такими ознаками, як прибуток, освіта, кваліфікація, якість життя, престиж заняття тощо. За Р. Дарендорфом, С. к. займає “середнє місце” між тими, хто керує в суспільстві, і тими, ким керують. С. к. він наз. “службовим класом” і відносить до нього

всіх, хто бере участь у здійсненні влади незалежно від міри та форми цієї участі. В концепції “суспільства середніх прошарків” Х. Шельські С. к. утворюється в результаті дії переважно двох чинників: посилення в суспільстві соціальної мобільності і втручання держави в екон. і соціальне життя (прогресивні податки, соціальний захист та ін.), які применшують роль сусп. стратифікації, нівелюють соціальні нерівності, гасять класову напруженість, вирівнюють соціальні ієрархії, тобто С. к. є продуктом процесів усереднення, егалітаризації (вирівнювання) в суспільстві. Зх. соціологія свідчить, що С. к. у соціальній структурі розвинутого ринкового суспільства становить найбільшу питому вагу. Це – більшість його забезпеченого населення.

Доказом цього є і невпинне зростання кількості адміністративних службовців, посередників у обміні продукції масового в-ва, менеджерів, зайнятих у сфері науки, освіти, культури та управління. Більшість зарубіжних соціологів вважає процес творення С. к. закономірністю соціального поступу, а його наявність – вищим і найбільш продуктивним періодом розвитку суспільства. Він є своєрідним буфером між полярними класами суспільства і гарантом його стабільності, оскільки охоплює зайняте населення з достатніми засобами для життя, позбавлене щоденних турбот про хліб насущний.

В Україні С. к. ще не склався. Тут процеси соціальної мобільності мають результатом біполярну соціальну структуру. Екон. і правові умови для швидкого зростання С. к. ще не створені. Держ. сфера економіки неспроможна підняти в-во, а вищий клас не ризикує вкладати в нього свій капітал. З причин спаду в-ва не створюється попит на висококваліфікованих спеціалістів, менеджерів, науковців, фахівців відповідної інфраструктури в-ва, які, зрештою, і утворюють С. к. Ключову роль у класовій диференціації суспільства має відіграти приватизація держ. підприємств, створення великої кількості дрібних та середніх власників, екон. піднесення, сприятливий клімат для підприємництва, забезпечення реальних можливостей для висхідних вертикальних соціальних переміщень.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


СЕРЕДНІЙ КЛАС - Довідник з соціології