Що розуміють під поняттям “корінні народи”?

15 Що розуміють під поняттям “корінні народи”?

Термін “корінні народи” застосовується у міжнародних документах, як правило, щодо народів, що ведуть традиційний спосіб життя, від якого залежить саме їх існування як окремої національної групи, і які відмінні від більшості населення цієї держави.

Концепція корінних народів виникла на початку XX ст. і поширювалася на регіони, що розвивалися під впливом європейців. До корінних народів відносять індіанців Північної та Південної Америки, аборигенів Австралії, евенків на Далекому

Сході, ескімосів та алеутів – у Приполяр’ї, саамів – у Скандинавії, маорі – у Новій Зеландії і так звані нечисленні народи Росії.

Конституція України також вживає термін “корінні народи” (див. ст.11, п. З, ст. 92, ст. 119, п. 3), проте жодний закон України не дає пояснення, які групи населення до них належать. Політологи вважають корінними народами України кримських татар, кримчаків та караїмів.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) про корінні народи і народи, що ведуть племінний спосіб життя, прийнятої у 1989 р., корінні народи мають на рівних підставах користуватися правами й можливостями,

котрі надаються всьому населенню країни. Цим документом передбачено, що у разі необхідності держава використовує спеціальні засоби охорони представників цих народів, їх інститутів, власності, засобів праці, культури, навколишнього середовища. Уряди країн вживають заходів, що відповідають звичаям та культурі корінних народів. Готуючи законопроекти та адміністративні заходи, що стосуються інтересів корінних народів, необхідно проводити консультації з їх представниками.

Корінні народи мають право на вибір власних пріоритетів розвитку. За ними визнається право власності і володіння тими землями, які вони традиційно займають, а також право на участь у використанні природних ресурсів на цих землях. Важливим чинником збереження культури, економічної самостійності і розвитку корінних народів є підтримання їх традиційного способу життя і видів діяльності – полювання, риболовлі, збиральництва тощо.

Важлива роль у поширенні концепції корінних народів належить Міжнародному руху корінних народів. 1975 р. було утворено Світову раду корінних народів, в якій представлено 5 регіонів – Північна, Центральна і Південна Америка, Скандинавія, Австрало-Азія. У 1981 р. Світова рада створила під своєю егідою Тихоокеансько-Азіатську раду корінних народів. У 1984 р. ці структури запропонували власне тлумачення терміна “корінні народи”. На їхню думку, корінний народ – це народ, який проживав на території до початку колонізації, яка створила нову державу чи держави або поширила юрисдикцію існуючої держави, в межах якої він проживає. Крім того, до уваги береться та обставина, що корінний народ не контролює національного уряду держави, в межах якої він проживає.

Корінні народи наполягають переважно на тому, що вони повинні мати інший статус, ніж національні меншини. Вони також висловлюють думку, що у сучасному міжнародному праві несправедливо дискримінується їхнє право на самовизначення.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Що розуміють під поняттям “корінні народи”? - Довідник з політології