Що таке політична партія? Які її основні функції?
63 Що таке політична партія?
Які її основні функції?
Політичні партії – один із найважливіших компонентів політичного життя суспільства. Як суб’єкти формування владних відносин вони значною мірою зумовлюють характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику боротьби за владу, її утримання, політичну стабільність суспільства.
Термін “партія” (від лат. partis – частина) означає політичну організацію, яка виражає інтереси певної соціальної групи та керує нею для досягнення певної мети. Сучасні політичні партії
Структурний та інституціональний підходи дають змогу визначити сутність, характерні ознаки та функції політичних партій у зіставленні із суспільними організаціями та рухами. На відміну від суспільного руху, який є вільним,
– визначення власного ставлення до суспільно-політичного устрою, до правлячого режиму;
– заявка на проведення власного політичного курсу або на своє місце у реалізації існуючого курсу;
– пошук підтримки в масах, намагання схилити на свій бік електорат і водночас поповнити свої лави новими членами, домагатися їх згуртування;
– цілеспрямовані зусилля з метою знайти свою політичну нішу, своє місце або в урядових колах, або в опозиції.
Окрім того, будь-яка легальна партія намагається набути правового статусу, оскільки без цього вона не зможе виконувати свої головні функції, зокрема:
– представництво інтересів (партія є виразником інтересів соціальних груп, відбираючи, раціоналізуючи й упорядковуючи їх);
– комунікативну функцію – зв’язок між тими, хто здійснює політичне керівництво, й тими, на кого воно поширюється;
– формування і підбір політичних еліт та соціалізація. Партії – головний механізм у комплектуванні та поповненні еліт, за допомогою якого кандидати на політичні посади готуються і відбираються на всіх рівнях партійної піраміди;
– вироблення політики та здійснення політичного курсу;
– функції соціальної інтеграції, що є своєрідним “лакмусовим папірцем” – соціальним індикатором, інтегрувальним чинником для певних соціальних верств.
Таким чином, ми можемо запропонувати таке визначення політичної партії.
Партія – це добровільне об’єднання громадян, що має стійку структуру і постійний характер діяльності, виражає політичну волю своїх членів та прибічників, ставить основними завданнями участь у виборі політичного курсу, формуванні органів державної влади й управління, здійсненні влади через своїх представників в органах влади.
Численність політичних партій потребує знання чітких критеріїв класифікації, які необхідно згрупувати у певні блоки. Західні вчені пропонують вісім параметрів, що утворюють парадигму партії:
1) інституціалізація (тобто міра “вростання” партії у політичну систему – тривалість існування, зміна назви);
2) статус в уряді (керівництво урядом або лише участь у ньому);
3) соціальна підтримка (хто підтримує, які сили, їх кількісний склад);
4) політичні орієнтації (наприклад, ставлення до власності, ролі держави в житті суспільства, соціального захисту тощо);
5) цільова орієнтація (відкрите або обмежене суперництво, руйнування чи модернізація політичної системи);
6) структурна незалежність (ступінь автономності, життєве забезпечення, тобто джерела поповнення доходів);
7) внутрішня організація (ступінь структурованості, географічна поширеність, періодичність зборів, інтенсивність пропаганди, централізованість влади);
8) згуртованість фракції, активність, вимогливість до членів, вірність доктрині.
Існують й інші підходи до типологізації політичних партій. Наприклад, за ставленням до політичного режиму вони бувають легальні та нелегальні; за статусом у політичній системі – урядові, опозиційні, консервативні, радикальні; за метою діяльності – ідеологічні (що грунтуються на певному світогляді) та “ділових інтересів”; функціонально – “індивідуального представництва” (добір кандидатів на виборні посади) або “соціальної інтеграції” (що діють на підставі статуту, мають постійне членство).
Кадрові партії об’єднують у своїх лавах невелику кількість впливових професійних політиків і спираються на фінансову підтримку верхніх прошарків суспільства. Масові партії орієнтуються на соціально-політичні інтереси широких верств населення і на залучення до своїх лав якнайбільшої кількості членів. Фінансуються вони за рахунок членських внесків. Правляча партія – це партія, яка має таку кількість портфелів в уряді та мандатів у парламенті, яка дає їй змогу успішно проводити в життя власну політику. Парламентською називають партію, яка орієнтується на парламентську роботу, на функціонування в межах парламентаризму.
Іще один підхід до типологізації грунтується на ставленні до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких відносин. Ліві виступають за колективну власність, праві – за приватну. Ліві – за рівність результатів та їх перерозподіл, праві – за рівність можливостей та заохочення індивідуальної ініціативи.
