Шляхи охорони живої природи на популяційно-видовому рівні

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

12.4. Шляхи охорони живої природи на популяційно-видовому рівні

Популяційно-видовий рівень охорони природи основним напрямом вважає збереження видів і популяцій безпосередньо в місцях їх поширення у природі. Практично він може здійснюватися шляхом Організації сітки охоронних територій та шляхом охорони видів на територіях, перетворених людиною.

Форми заповідних територій повинні бути різні заповідники, заказники, природні парки,

“мікрозаповідники”

(для охорони безхребетних і дрібних хребетних та для захисту унікальних гнізд, нір та інших унікальних місць).

Однак, для того, щоб зберегти популяції та види на обмежених, ізольованих заповідних територіях, необхідно проводити обмін генетичним матеріалом між популяціями цих територій.

Та, враховуючи антропогенний вплив на природне середовище, збереження і розширення заповідних територій є безперспективним і не може забезпечити ефективну охорону видового багатства живої природи.

Головним і першочерговим стає Необхідність екологізації всієї діяльності людського суспільства.

Лише розумне, гуманне ставлення до природи, гармонійне поєднання інтересів суспільства з її можливостями, різке скорочення добування рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, строге контролювання його можуть стати гарантом збереження біологічного розмаїття.

Іншою важливою умовою є Зменшення забруднення середовища шляхом біотрансформації і біоакумуляції забруднень.

Враховуючи тенденцію до підвищення фонового рівня багатьох забруднень у масштабах Землі, особливого значення набуває явище Біоакумуляції полютантів. Разом із наступною біотрансформацією забруднень (або іншою технологією інактивації небезпечних речовин) вона є ефективною формою зниження рівня забруднення середовища.

Новим ефективним шляхом боротьби із забрудненням є Селекція мікроорганізмів З метою створення штамів, спеціально адаптованих до руйнування певних забруднювачів. Розрахунки показали, що вартість очистки забруднених ділянок водойм за допомогою спеціальних бактеріальних препаратів може становити лише одну десяту вартості їх очищення іншими способами.

Важливим шляхом збереження значної кількості видів є Розведення їх під контролем людини в неволі. Цей шлях став чи не єдиним можливим способом врятування видів, які або повністю зникли в природних місцезнаходженнях, або чисельність їх у неволі дуже мала.

Важливість збереження видів навіть шляхом штучного підтримання їх чисельності в неволі (зоопарки, ботанічні сади та ін.) велика. Для організації довгострокових програм розведення рідкісних тварин у контрольованих умовах необхідний всесвітній облік особин цих видів, планування схем схрещування для мінімізації наслідків інбридингу. Таке реальне використання генетичних ресурсів застосовувалось щодо коня Пржевальського, амурського тигра, індійського носорога, окапі та інших.

Span style=’font-family:”Verdana”,”sans-serif”‘>Цілеспрямовані практичні заходи, пов’язані з вирішенням проблем охорони живої природи на базі екологічних методів, називають екологічною інженерією. Це новий напрямок у екології, що заслуговує на подальший розвиток, оскільки живим організмам у природі важко вижити під тиском людини, а людині важко обмежити свої потреби і бути ощадливими і гуманними щодо природи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Шляхи охорони живої природи на популяційно-видовому рівні - Довідник з екології