ШВЕЙЦАРІЯ – Правове регулювання захисту комерційної таємниці за кордоном

Економічна безпека підприємства

Розділ 2. ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

2.2. Правове регулювання захисту комерційної

Таємниці за кордоном

ШВЕЙЦАРІЯ

У Швейцарії склалася чітка і достатньо ефективно працююча система нормативних актів, що становить основу правового режиму добросовісної конкуренції. Така дієвість пояснюється наступними причинами :

– по-перше, множинністю актів, які регулюють різноманітні аспекти конкуренції (що привело до безперечної повноти законодавчого регулювання);

– по-друге, угрупуванням

нормативних актів і окремих норм допоміжного або загального характеру навкруги певного “ядра” – спеціального комплексного (що містить норми як цивільного, так і кримінального права) нормативного акту, що грає роль основного регулятора відносин недобросовісної конкуренції і забезпечує охорону конкуренцію в ході її здійснення.

Як таке “ядро” виступає федеральний Закон “Про недобросовісну конкуренцію” від 19 грудня 1986 р. (далі – Закон 1986 р.), що змінив чинний раніше однойменний Закон від ЗО вересня 1943 р. і значно розширив сферу правового регулювання відносин конкуренції в їх динаміці.

У

ст. 2 Закону 1986 р. міститься визначення недобросовісної конкуренції. В ньому законодавцем поставлений знак рівності між недобросовісною і незаконною конкуренцією: “Вважаються недобросовісними і незаконними всяка поведінка або комерційна практика, що вводять в оману або яким-небудь іншим чином суперечать звичаям доброї торгової практики і мають місце у відносинах між конкуруючими суб’єктами або у відносинах суб’єктів комерційної діяльності з клієнтурою”.

Разом із загальним визначенням недобросовісної конкуренції Закон 1986р. містить докладний незамкнутий перелік недобросовісних конкурентних дій.

У швейцарському праві передбачені цивільно-правові і кримінально-правові санкції за порушення правил добросовісної конкуренції. При цьому наявність збитку для конкурента (клієнтури) далеко не завжди є умовою настання відповідальності: незаконними можуть вважатися також дії, що не призвели до виникнення збитку, але загрожують його спричинити. Що стосується вини порушника, то вона розглядається судовою практикою як умова відповідальності постільки, оскільки початковим критерієм для її накладання виступає добра торгова практика або добра воля, тобто об’єктивний критерій. Таким чином, як умова настання відповідальності за порушення правил добросовісної конкуренції виступає протиправність і винність дій порушника. Це означає (якщо врахувати легальне визначення недобросовісних конкурентних дій) суперечність їх закону і звичаям доброї торгової практики.

Захист порушених (або таких, що знаходяться під загрозою порушення) інтересів конкурента (клієнтури) відбувається в позовному порядку. Позовна заява може бути подана як самим конкурентом або клієнтом, так і іншими особами, зокрема: економічними і професійними асоціаціями, іншими організаціями федерального або кантонального масштабу, що здійснюють захист прав споживача (за умови, що подібні дії входять в їх компетенцію згідно з статутом).

Особа, інтереси якої порушені (або відносно інтересів якого існує загроза порушення), а також інші перераховані особи мають право вимагати за судом заборони здійснення недобросовісних конкурентних дій (або, відповідно, їх припинення), констатації незаконності таких дій, спростування або іншого доведення рішення до зведення невизначеного (або обмеженого) кола осіб. Крім того, така особа має право пред’являти до порушника позов про позадоговірне спричинення шкоди і вимагати відшкодування заподіяного матеріального, економічного і (або) морального збитку. Крім передбачених таким чином цивільно-правових санкцій, закон встановлює санкції кримінального характеру: ув’язнення або штраф розміром до 100 тис. швейцарських франків.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ШВЕЙЦАРІЯ – Правове регулювання захисту комерційної таємниці за кордоном - Довідник з економіки