Система продуктивних сил

Система продуктивних сил – сукупність підсистем, елементів і компонентів продуктивних сил, що формуються і розвиваються за взаємодії людини з природою, поступове підпорядкування у процесі історичного розвитку основній продуктивній силі (людині) інших елементів цієї системи і (як наслідок) перетворення її (системи) на цілісність з властивими їй законами, суперечностями, новим синергічним ефектом. Крім того, цілісність С. п. с. забезпечується трьома формами їх розвитку (організаційно-економічною, техніко-економічною і суспільною) і господарським механізмом. Найважливіші підсистеми С. п. с. – людина, засоби праці, наука (як специфічна продуктивна сила), форми і методи організації виробництва, інформація, предмети праці та використовувані людьми сили природи. Кожна з них складається з окремих елементів і компонентів, взаємодія яких зумовлює відповідний синергічний ефект. Такими елементами в людині є риси людини-працівника і людини-власника (див. Людина економічна), а компонентами – окремі риси цих елементів (рівень освіти, кваліфікації тощо). Відсутність оптимального поєднання (кількісно-якісних пропорцій і параметрів) між підсистемами С. п. с., які, своєю чергою, спричинені невідповідністю між елементами та компонентами у межах окремих підсистем, знижує синергічний ефект і деструктивно впливає на розвиток і функціонування продуктивних сил. У С. п. с. діють системні економічні закони й закономірності та закони окремих підсистем. Таку ж особливість мають і суперечності С. п. с. та їх окремі підсистеми (оскільки кожний закон пронизаний суперечностями, а суперечність є процесом взаємодії протилежних сторін). Цілісність та організованість С. п. с. найбільшою мірою залежать від скоординованої дії інших підсистем економічної системи, а також від ефективного функціонування господарського механізму.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Система продуктивних сил - Економічний словник