Системи числення та їхнє використання
Формули й таблиці
ІНФОРМАТИКА
Інформатика – це наука, що вивчає структуру й загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з її збором, зберіганням, пошуком, переробкою, перетворенням, розподілом і використанням у різних сферах діяльності.
Комп’ютер – це складний програмно-апаратний комплекс, роботу якого можна поділити на три основні кроки: одержання на вході якоїсь дискретної інформації; обробка її на основі команд (програма) і даних, що зберігаються в його пам’яті; вивід результату. Таким чином, комп’ютер
– арифметико-логічний пристрій (Arithmetic Logical Unit);
– пристрій уведення й виводу (Input/Output);
– пам’ять (Memory) і блок керування.
Зазвичай АЛП і блок керування поєднуються в одному пристрої – центральному процесорі (Central Processor Unit).
Поширені комп’ютери типу IBM PC улаштовані за принципом відкритої архітектури. Це означає, що в будь-який момент часу конфігурація комп’ютера може бути змінена й доповнена за допомогою установки нового обладнання. Спілкування користувача з комп’ютером відбувається за допомогою пристроїв уведення/виводу,
Пристрої уведення/виводу (клавіатура, миша, монітор, принтер і т. ін.) призначені для забезпечення взаємодії комп’ютера із зовнішнім середовищем (у т. ч. з людиною).
Пам’ять комп’ютера | |||||||
Внутрішня пам’ять | Зовнішня пам’ять | ||||||
Оперативна пам’ять ОЗП | Постійна пам’ять ПЗП (BIOS) | Кеш-пам’ять | USB Flash disk | Жорсткі диски | Гнучкі диски | Лазерні /компакт | Інші Накопичувачі |
Деякі важливі спеціальні комбінації клавіш (клавіші натискаються одночасно)
Клавіша | Призначення |
Ctrl+Alt+Del | Перезавантаження DOS (Завершити завдання в Windows), дозволяє зробити м’який перезапуск комп’ютера при “зависанні” програми |
Ctrl+Break | Припинення програми |
Alt+F4 | Припинення програми |
Ctrl+C | Копіювати в буфер обміну |
Ctrl+X | Вирізати в буфер обміну |
Ctrl+V | Вставити з буфера обміну |
Ctrl+Z | Скасувати дію |
Alt+Tab | Перейти з вікна у вікно |
Стандартний комплект ПК – це монітор, системний блок й клавіатура з мишею. До сучасного стандартного складу системного блоку входять:
– материнська плата;
– центральний процесор (з інтегрованим математичним співпроцесором і кешем);
Оперативна пам’ять;
Жорсткий диск;
Відеоадаптер;
Дисковід,
CD-дисковід;
Аудіоадаптер;
Блок живлення.
Комп’ютер може бути оснащений додатковими пристроями: | |
Зовнішні | Внутрішні |
– принтер – сканер – зовнішній модем – графічний планшет, – мультимедіа апаратура (колонки, джойстик, web-камера й ін.) | – відеоакселератор – мережний адаптер – тв-тюнер – інші плати розширення (додаткові USB і FireWire інтерфейси, RadioEthernet і BlueTooth адаптери, SCSI пристрої) |
Мінімальна одиниця подання інформації в пам’яті комп’ютера – біт – може набувати значення або нуля, або одиниці. З 8 біт складається байт, який комп’ютери обробляють як єдине ціле.
Назва | Позначення | Кількість | |
Біт | Байт | ||
Байт | Byte | 8 | 1 |
Кілобайт | KiloByte | 8 192 | 1024 |
Мегабайт | MegaByte | 8 388 608 | 1048576 |
Гігабайт | GigaByte | 8 589 934 592 | 1078741824 |
Терабайт | TeraByte | 8. 796 093 022 208 | 1099511627776 |
Назва | Число біт | Число можливих значень |
Біт | 1 | 2 |
Байт | 8 | 256 |
Системи числення та їхнє використання
У повсякденному житті ми користуємося 10-ою системою числення. У ній усього 10 цифр: від 0 до 9. Однак існує безліч систем числення й деякі з них застосовуються в комп’ютерній техніці. Наприклад, двійкова система числення включає всього дві цифри 0 й 1, що дозволяє представити (закодувати) будь-яку інформацію (числа, текст, малюнки). А ще двійкове кодування легко реалізується технічно, тобто електронні схеми для обробки двійкових кодів можуть перебувати тільки в одному із двох станів: є сигнал (1) / немає сигналу (0). Так само існують вісімкова (від 0 до 7) і шістнадцяткова (від 0 до F) системи числення, які є дуже зручними при написанні програм, тому що дуже легко переводяться з однієї в іншу.
Десяткова | Двійкова | Вісімкова | Шістнадцят Кова |
1 | 2 | 3 | 4 |
0 | 0 | 0 | 0 |
1 | 1 | 1 | 1 |
2 | 10 | 2 | 2 |
3 | 11 | 3 | 3 |
4 | 100 | 4 | 4 |
5 | 101 | 5 | 5 |
6 | 110 | 6 | 6 |
7 | 111 | 7 | 7 |
8 | 1000 | 10 | 8 |
9 | 1001 | 11 | 9 |
10 | 1010 | 12 | А |
11 | 1011 | 13 | В |
12 | 1100 | 14 | С |
13 | 1101 | 15 | D |
14 | 1110 | 16 | Е |
15 | 1111 | 17 | F |
16 | 10000 | 20 | 10 |
17 | 10001 | 21 | 11 |
18 | 10010 | 22 | 12 |
19 | 10011 | 23 | 13 |
20 | 10100 | 24 | 14 |
21 | 10101 | 25 | 15 |
22 | 10110 | 26 | 16 |
23 | 10111 | 27 | 17 |
24 | 11000 | 30 | 18 |
25 | 11001 | 31 | 19 |
26 | 11010 | 32 | 1А |
27 | 11011 | 33 | 1У |
28 | 11100 | 34 | 1C |
29 | 11101 | 35 | ID |
30 | 11110 | 36 | IE |
31 | 11111 | 37 | IF |
32 | 100000 | 40 | 20 |
127 | 1111111 | 177 | 7F |
255 | 11111111 | 377 | FF |
65 535 | 1111111111111111 | 177777 | FFFF |
4 294 967 295 | 1111111111111111 1111111111111111 | 37777777777 | FFFFFFFF |
Щоб із числа в довільній системі числення отримати його подання в іншій (наприклад, десятковій – звичній людині) системі, необхідно підсумувати степені числа вихідної системи числення. Наприклад, число A7F16 = А 162 + 7 161 + + F 160 = 10 – 256 + 112 + 15 = 268710 або 1011012 = 1 – 25 + + 0 – 24 + 1 – 23 + 1 – 22 + 0 – 21 + 1 – 20 = 32 + 8 + 4 + 1= 4510.
Розглянемо тепер алгоритм перекладу числа з десяткової у двійкову систему числення:
1. Розділити число на 2, зафіксувати залишок (0 або 1) і частку.
2. Якщо залишок не дорівнює нулю, знову розділити його на 2.
3. Якщо частка дорівнює нулю, записати всі отримані залишки, починаючи з останнього, зліва на право. Переведемо число 21510 у двійкову систему числення
Результат 21510 = 11101011