>СЛОВНИЧОК ПОЧУТТІВ

ДОВІДКОВЕ БЮРО

СЛОВНИЧОК ПОЧУТТІВ

Байдужість – відсутність інтересу та уваги до людей, їхніх справ і почуттів; нечуйність, брак співчутливості. Синоніми: нечулість, незворушність, незацікавленість, апатія. Моя хата скраю: нічого не знаю. Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти. Моє діло теляче: наївся – і в хлів.

Безпека – почуття захищеності, відсутності загрози. Антонім: небезпека. Небезпека – сусідка безпеки. Береженого Бог береже.

Благоговіння – найбільша, найщиріша повага, шана; безмежна любов.

Вдячність

– почуття поваги до іншої людини за надану нею допомогу, підтримку чи послугу. Вдячністю серце прикрашається. Вдячність і пшениця родять лише на доброму грунті.

Відраза – неприязне почуття, близьке до нестерпності, несприйняття, обурення, ворожнечі до когось або чогось (людських рис, розмови, предметів, явищ). Синоніми: огида, зневага. Нахабу б’ють по нюху, а не помагає, то й по вуху.

Вина – усвідомлення причетності, відповідальності за негідний вчинок або злочин. Синонім: провина. Винен ведмідь, що з’їв корову, винна корова, що в ліс пішла.

Ворожість – почуття недоброзичливості, ворожнечі,

ненависті до когось або чогось. Синоніми: неприязнь, нелюб’язність, антипатія. Ліпше мати сто приятелів, ніж одного ворога. Як ми до людей, так і люди до нас.

Гнів – почуття обурення, роздратування у відповідь на зло (образу, несправедливість), заподіяне людині, її близьким, або спрямоване проти того, що людина вважає для себе особливо цінним. Синоніми: злість, лють. Гнів людину сушить. Свій гнів запирай у хлів.

Гордість – 1. Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, підтвердження своїх переваг у чомусь. 2. Почуття особистої гідності, самоповаги. Синоніми: гордощі, гонор. Стоїш високо – не будь гордим, стоїш низько – не гнися. Горді та вперті – нічого не варті.

Горе – душевні переживання, страждання, печаль, смуток. Синоніми: біда, лихо, нещастя. Антонім: радість. Горе гартує чоловіка, як вода залізо. Горем горюй, а руками воюй.

Довіра – почуття, спричинене упевненістю в чиїйсь правоті, чесності, щирості, порядності, доброзичливості. Антоніми: недовіра, сумніви. Недовіряй воді, бо втопишся. Не вір, бо то звір, як не вкусить, то налякає.

Досада – почуття незадоволення, гіркоти. Синоніми: прикрість, невдоволення. Досада серце їсть, як їржа залізо. Сушить не робота, а досада і турбота.

Дратівливість – перебування в стані збудження, знервованість. Синоніми: роздратованість, збудженість, дражливість. Антонім: урівноваженість. Як гляне, так і ліс в’яне. У сердитого й коліна гострі.

Жалість – співчуття до чужого горя; жаль, жалощі. Антонім: безсердечність. Матері кожної дитини жаль: бо котрий палець не вріж, все болить; так і в матері діти – усіх однаково жалко. Хто любить ревне, жаліє певне.

Жах – почуття, переживання надзвичайного переляку, страху. Синоніми: переляк, страх. Добре того лякати, хто боїться. Страх має великі очі.

Задоволення – приємне почуття, спричинене чим-небудь: досягненням мети, забезпеченням потреби і т. ін. Синоніми: втіха, насолода. Сопілка – вівчареві втіха. Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха.

Заздрість – почуття досади або гіркоти, що виникає від усвідомлення того, що інша людина успішніша, володіє моральними або матеріальними цінностями чи майном, які відсутні в заздрісника, що супроводжується бажанням, аби суперник їх позбувся. Заздрісний від чужого щастя сохне. Беруть завидки на чужі пожитки. У заздрості нема радості.

Замилування – найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте. До милування нема силування. Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся.

Засмучення – почуття смутку, жалю, спричинене невдачею чи бідою. Синоніми: засмута, смуток, печаль, зажура, скорбота. Засмута плугом по серцю оре. Іржа залізо їсть, а печаль – серце.

Захоплення – переживання радісних почуттів як вияву найбільшого задоволення, замилування кимось або чимось; відчуття великого інтересу до когось або чогось. Синоніми: захват, зачарування. Мудрість народних прислів’їв викликає захоплення.

Здивування – почуття, спричинене чимось незвичайним, несподіваним, незрозумілим, дивним. Синоніми: подив, зачудовання, дивовижа. Багатий дивується, як убогий годується.

Злість – почуття недоброзичливості, роздратування ворожнечі до когось. Синоніми: злоба, розлюченість, лють, шаленство. Злості повні кості. Злий чоловік зліший вовка. Людина сердита, що посудина розбита.

Зневіра – стан глибокої безнадії, викликаний невдачами, стражданнями, розчаруваннями. Синоніми: недовіра, розчарування. Вуха вірять іншим людям, очі вірять тільки собі.

Зніяковілість – почуття збентеження, розгубленості, засоромленості. Синоніми: збентеженість, замішання, сум’яття, конфуз. Антонім: розв’язність, нахабство. Як овечка: не мовить ні словечка.

Каяття – почуття жалю з приводу здійсненого вчинку, сказаного слова. Синоніми: розкаяння, спокута. Буде каяття, та не буде вороття. Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Любов – почуття глибокої сердечної прихильності, прив’язаності до когось або чогось. Любов матері і на відстані гріє. Де любов, там і щастя. Життя без любові – як ріка без води.

Натхнення – відчуття піднесеності творчих сил, бажання творити. Синоніми: наснага, окрилення.

Ненависть – почуття великої неприхильності, ворожості до когось або чогось, що характеризується відчуттям гніву, огидою, бажанням заподіяти йому біль чи шкоду або знищити. Антонім: любов. Любов із ненавистю дружби не має.

Ніжність – тепле почуття, сердечність у ставленні до кого-небудь. Синоніми: лагідність, ласкавість. Антонім: грубість. Лагідні слова роблять приятелів, а грубі слова – завзятих ворогів. У нашої Параски ні серця, ні ласки.

Нудьга – гнітюче почуття, спричинене одноманітністю життя, відсутністю інтересу до оточення, бездіяльністю. Нудьгу годую, журбу сповиваю, а сум колишу.

Образа – почуття гіркоти, досади, душевного болю, викликане чиїмось зневажливим словом, негарним вчинком і т. ін. На ображених воду возять.

Обурення – почуття невдоволення, роздратування. Синоніми: гнів, злість. Добро будує, злість руйнує. Злість – зброя слабких.

Презирство – почуття повної неповаги до когось або чогось. Синоніми: зневага, неповага. Не будь тією людиною, що догори щетиною! Ось де шапка, он де двері!

Повага – почуття пошани, прихильне й поважливе ставлення до когось або чогось, що грунтується на визнанні позитивних якостей або заслуг. Кого почитають, того й величають. Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту. Добре ім’я – найкраще багатство.

Приниженість – гірке почуття пригнобленості, що переживається в ситуації утиску честі й гідності, пригнічення; заперечення цінності і досягнень людини. Синоніми: пригнобленість, зганьбленість. На похиле дерево і кози скачуть. Тихого чоловіка і кури загребуть. Тихше води, нижче трави.

Радість – почуття задоволеності своїми діями або спільними діями групи людей, посилюється схваленням з боку інших осіб. Синоніми: втіха, приємність. Не переживши горя, не знатимеш радості. Радість красить, а печаль палить.

Ревнощі – 1. Почуття недовіри, підозра в зраді, сумнів у прихильності та вірності. Виникненню ревнощів сприяють такі риси характеру, як нездатність прощати, невміння поважати іншого. 2. Заздрість до успіхів іншої людини. Бачать очі ревниві далі, ніж орлині.

Розгубленість – втрата спокою, рівноваги, рішучості від хвилювання, страху, сорому і т. ін. Синонім: приголомшеність. Антоніми: холоднокровність, рішучість. Підкосило, як косою. Ускочив, як жаба в жар.

Розпач – переживання сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності, зневір’я; відчай. Синоніми: безнадія, безвихідь, безпорадність. Казала Ганна, що надія марна. Попав, як курка в борщ.

Розчарування – почуття невдоволення, зневіра в комусь, чомусь. Синонім: зневіра. Не так сталось, як гадалось. Не все теє зробиться, що на думці зродиться.

Самовдоволення – почуття повного задоволення самим собою. Синоніми: самовпевненість, апломб. Ніс вище губи носить. Не чванься, не хвалися, а в дзеркало подивися. Самолюб – всякому не люб.

Симпатія – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось, чогось. Синоніми: прихильність, приязнь. Антонім: антипатія.

Співпереживання – переймання почуттями й думками інших людей, ставлення до життя іншої людини як до свого, бажання зрозуміти, допомогти й підтримати. Той добре серце має, хто слабшого захищає. Поміч у свій час – як дощ у засуху. Живи для людей, поживуть люди і для тебе.

Сором – почуття сильного збентеження, незадоволення, зніяковіння через свою або інших людей негідну поведінку, недостойні дії, вчинки, які не відповідають прийнятим у суспільстві нормам і звичаям. Синонім: безчестя, безслав’я, стид. У кого совісті нема – нема й сорому. Стид хоч і не дим, а очі виїсть. Поганому виду нема стиду. Крайній вияв цього почуття – ганьба.

Страх – почуття, спричинене загрозою людині, її здоров’ю і життю; очікування можливого майбутнього зла, побоювання непередбаченого. Страх не такий страшний, як про нього кажуть. Хто боїться, у того в очах двоїться.

Сум – смуток, спричинений розчаруванням, втратою чи іншою бідою. Синоніми: смуток, журба. Антонім: радість. Міль їсть одежу, а смуток серце. Не потурай журбі: вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю!

Сумнів – невпевненість щодо можливості або вірогідності, чогось. Синонім: невпевненість, вагання, підозра.

Тривога – почуття неспокою, збентеження, хвилювання, викликані передчуттям чогось неприємного, небезпечного, страхом перед чимось. Поєднується з почуттям безпомічності, безсилля, незахищеності. Щоб не було тривоги, спитай в людей про дорогу.

Туга – почуття глибокого жалю; переживання, спричинені невдачею, горем. Синоніми: журба, сум. Без вірного друга великая туга. Туга минеться – і не змигнеться. Нерозумний в тузі кисне, а розумний мислить.

Упевненість – відсутність сумнівів, почуття переконаності в правильності своїх вчинків, у своїх можливостях і силах. Синонім: переконаність. Наш Тарас не гірший за вас. Терпи, козаче, горе, будеш пити мед.

Цікавість (інтерес) – бажання дізнатися про щось; увага до когось або чогось; допитливість. Якби ми знали, то б вас не питали. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить. Цікавій Варварі ніс відірвали.

Щастя – стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості. Антонім: горе. Щастя в повітрі не в’ється – воно в боротьбі дістається. Зі щастя та горя скувалася доля.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


>СЛОВНИЧОК ПОЧУТТІВ - Українська мова