Співдружність незалежних держав (СНД) – міжнародна міжурядова організація субрегіонального характеру, до якої входить більшість держав колишнього СРСР. Створення Співдружності пов’язане з підписанням і ратифікацією 8.ХІІ.1991 Угоди про створення СНД і Протоколу до неї, а також прийняттям 21.XII.1991 Алматинської декларації. 22.1.1993 було прийнято Статут СНД. Співдружність керується такими принципами: поважання суверенітету держав – членів; визнання непорушності існуючих кордонів; незастосування сили або загрози силою у взаємних відносинах;
розв’язання спорів мирними засобами; забезпечення прав людини; співробітництво в політичній, економічній і соціальній сферах держав – членів у рамках спільного економічного простору, міжнародної кооперації та інтеграції; співробітництво в галузі між народного миру і безпеки, ліквідація ядерної та інших видів зброї масового знищення, досягнення загального і повного роззброєння; створення громадянам держав – членів умов для вільного спілкування, контактів і пересування в межах Співдружності; надання взаємної правової допомоги; добросовісне виконання взятих на себе зобов’язань у рамках СНД; духовне
єднання народів Співдружності (ст. 2-3). Підкреслюється, що Співдружність засновується на засадах суверенної рівності всіх членів її, а держави – члени є самостійними і рівноправними суб’єктами міжнародного права (ст. 1). До сфер спільної діяльності СНД належать: забезпечення прав та основних свобод людини; координація зовнішньополітичної діяльності і співробітництва у формуванні й розвитку спільного економічного простору, загальноєвропейського, євразійського ринків, митної політики, в розвитку систем транспорту, зв’язку, охорони здоров’я та навколишнього природного середовища; питання соціальної і міжнародної політики; боротьба з організованою злочинністю і співробітництво в галузі оборонної політики та охорони зовнішніх кордонів (ст. 4). Поряд із членством в СНД передбачена така форма, як асоційоване членство (ст. 7). Встановлено право виходу з СНД (ст. 9). Згідно із Статутом створено координаційні органи Співдружності. Вищим органом є Рада голів держав, яка вирішує шляхом консенсусу всі принципові питання діяльності СНД (ст. 21-23). Діють також Рада голів урядів (координує діяльність органів виконавчої влади держав – членів в економічній, соціальній та інших сферах спільних інтересів), Рада міністрів закордонних справ, Координаційно-консультативний комітет (постійно діючий виконавчий і координаційний орган, до складу якого входять постійні представники від держав – членів і Секретаріату), Головне командування об’єднаних збройних сил, Рада командуючих прикордонними військами, Економічний суд, Комісія з прав людини. У рамках СНД діє також Міжпарламентська Асамблея, яка здійснює міжрегіональні консультації з питань співробітництва національних парламентів. Україна є одним із засновників СНД. До СНД входять також Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан.
