Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми
Морфологічні засоби стилістики
§ 4. Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми
64.I. Розпачлива, сумна, одинокая, ясная, самотная, лагідна, бідна.
Стилістичні прийоми використання прикметників у тексті зумовлені тим, що уживання прикметників у художньому стилі є його найбільш характерною рисою. Стилістичний ефект створює вже велика кількість назв властивостей, їх різноманітність, а не просто граматичні якості цих слів. Використовуються прикметники з метою посилення емоційно-експресивних
II. Прикметники у тексті мають повну форму. Широко вживається проста форма ступенів порівняння прикметників. Стилістично забарвленими є прикметникиодинокая, ясная, самотная. Вони вживаються у нестягненій формі.
65. І. Стягнені форми: ясна, кругловидий, блідий, сизий, ранній, легкокрилий. Нестягнені форми: світовая, тихеє. Якісні ознаки виражаються повною формою прикметників, простою формою ступенів порівняння. Якісні ознаки виражаються й засобами словоскладання: вживаються складні
2.Стягнені форми: весняні, просвітле, блажен. Якісні ознаки виражаються не тільки звичайною повною формою прикметників, але й використанням короткої форми (з нульовим закінченням) прикметників: блажен. Якісні ознаки такого виражаються засобами префіксації: просвітле.
3. Стягнені форми: сухім, глухим. Вживається паралельна форма до прикметну ка: сухим – сухім. Паралельну форму має прикметник середнього роду у місцевому відмінку.
4. Стягнені форми: ріднім, милім, чужій, ворожій. Вживаються паралельні форми до прикметників рідному – ріднім, милому – милім. Паралельну форму має прикметник чоловічого роду у місцевому відмінку.
66. Морфологічні засоби творення образності порівняно з лексичними мають дещо менше емоційне забарвлення, але більше функціональних, пов’язаних із особливостями уживання тих чи інших форм в усно-розмовній чи писемно-книжній сферах. При цьому морфологічні засоби стилістики проявляються на більшій площині тексту, ніж окреме слово, крім того, вони багатозначніші за слово. Переважну більшість із них ми сприймаємо як нейтральні засоби мови.
У першому тексті такими прикладами можна назвати велику кількість використання нестягнених форм прикметників: молодії, добірнії, сталянії, повтор вживання прикметника добірнії, іменників хлопці, дівчата, що підсилює експресивність висловлювання, Використовуються зменшувально пестливі суфікси у прислівниках: поранесенько. Найбільш очікуваними такі суфікси є в прикметниках, але у вірші вони вживаються навіть в іменниках: ковалесенько. Отже, це вдала авторська знахідка,
У другому тексті яскраві художні образи створюються з допомогою вживання великої кількості прикметників, які виступають у ролі постійних епітетів: шовковая травиця, студененька черниця, ясний місяць, молодим конем. Використовуються також засоби суфіксації: вживання зменшувально-пестливих суфіксів:студененька. Такі ж суфікси, що підсилюють емоційність сприймання тексту, вживаються також в іменниках: травиця, ліску. Використовуються повтори сполучників та прийменників,
У третьому тексті на створення емоційного настрою тексту впливають стягнені (срібна) і нестягнені (золотая, великая) форми прикметників, засоби суфіксації в іменниках (головочка), повтори іменників (головочка, жура).
4. У четвертому тексті серед морфологічних засобів творення образності заслуговує на увагу вживання прикметників у ролі постійних епітетів: личко біле, чорні брови; засоби суфіксації в іменниках (зменшувально-пестливий суфікс в іменнику зіронька; вживання кличної форми іменників у ролі звертань, які повторюються (дівчино). Прикметники вживаються у стягненій (мила, гнучкий, дівочий, біле, чудове, чорні) і нестягненій (чистеє) формах.
67.І. Вечірня, золоті, справжня, пребагата, прямі, чиста, близька, зимня, дикі, джерельна, учорашня, блаватні, невесела.
68.1. Художній стиль,
Рідний, широкий, вільний, пишнобарвний, квітчастий, нещасний.
2. Науковий стиль.
Князівського, простих, соціальних, різного, сприятливі, істотним, малих.
69. ІІ. Виділені слова є прикметниками найвищого ступеня порівняння. Стилістична роль; вживання у тексті художнього стилю підвищує емоційність змісту висловлювання та увиразнює якісні ознаки епітетів*
70. Стиль – художній.
Чорна-чорна. Божевільного – проста форма прикметників, вживається засіб словоскладання, що увиразнює якісні ознаки, впливає на емоційність висловлювання.
Гірсько-лісової – засіб словоскладання увиразнює якісні ознаки прикметника, Вередливенька – проста форма прикметника, використовується засіб суфіксації: зменшувально-пестливий суфікс – еньк-.
Дурний, північних, веселого, хребетних – проста форма прикметників. Стилістична роль – назва властивостей, компактність викладу думки. Такі прикметники широковживані у художньому стилі.
Нової, Доброї – прості форми прикметників, вжиті у складі власної назви, впливають на уяскравлення власної назви.
Нижчих миліше – вищий ступінь порівняння прикметників посилює їх стилістичне забарвлення, виникають додаткові відтінки значень.
Найчисленнішою – найвищий ступінь порівняння прикметників, ще більш посилює їх стилістичне забарвлення, додаткові відтінки значень.
72. Більш різнобарвні, більш поширений, найбільш численними.
73. Перший варіант
Високо підбилося сонце над долиною. Високі гори довкола, покриті смерековим чорним лісом, немов дрімали на сонці, дихаючи гарячими смоляними пахощами. Від ріки тягло свіжим духом, холодною водяною парою. На верхах гір ясно-зелених барвистим рядном порозкидалися отари овець. Тужливо й протяжно лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха. З темної лісної гущавини на той звук відгукується інший, різкий голос – то ріг скотаря. А в перестанках, мов тоненька струна, десь глибоко під землею ледве чутно задзвенить – то металевий дзвоник на шиї корови, що десь у лісі на плаю пасеться. І все те зовсім не перекриває великої тиші, не бентежить спокою природи (за І Франком).
