Ступінь електролітичної дисоціації – Електролітична дисоціація
ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ
6. Суміші речовин. Розчини
6.6. Електролітична дисоціація
6.6.3. Ступінь електролітичної дисоціації
Розчини можуть складатись із частинок розчинника, розчиненої речовини і продуктів їхньої взаємодії, а отже, у розчинах електролітів можуть дисоціювати не всі, а лише частина молекул. Кількісною характеристикою процесу дисоціації є ступінь дисоціації (вимірюється в 0,1 М водному розчині).
Ступінь дисоціації а (“альфа”) –
За цим показником електроліти поділяють на сильні, середньої сили та слабкі.
Сильні електроліти дисоціюють значною мірою (α > 30 %) навіть у концентрованих розчинах. До них належать:
А) більшість неорганічних кислот (H2SО4, HNO3, НСlO4, НСlO3, НСl, НВr, НІ, НМnO4);
Б) луги (гідроксиди лужних і лужноземельних металічних елементів);
В) розчинні солі:
– усі солі з катіонами лужних металічних елементів і з катіонами амонію NH4+;
– майже всі хлориди
– нітрати і нітрити всіх металічних елементів.
Електроліти середньої сили (α = 3-30 %)1: Н3РO4, H2SO3.
Слабкі електроліти дисоціюють частково (α < 3 %) навіть у розбавлених розчинах. до них належать:
А) майже всі органічні кислоти;
Б) деякі неорганічні кислоти (HF, НСlO, HNO2, Н3РО3), частина з яких є леткими (Н2СO3, H2S);
В) основи – мало – і нерозчинні у роді гідроксиди металів, амоній гідроксид NH4OH, а також вода Н2O;
Г) малорозчинні солі (BaSO4, CaSO4).
Ступінь електролітичної дисоціації речовини залежить від її природи, природи розчинника, концентрації та температури розчину. При зниженні концентрації електроліту, тобто при розбавленні розчину, ступінь дисоціації підвищується, тому що збільшується відстань між йонами в розчині, внаслідок чого зменшується можливість сполучення їх у молекули. При підвищенні температури ступінь дисоціації, як правило, теж підвищується.
