Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері матеріального та нематеріального виробництва, в т. ч. у сфері послуг (див. Продуктивна і непродуктивна праця). У процесі розвитку продуктивних
сил, технологічного способу виробництва зростає соціально-економічне значення праці у сфері послуг (див. Сфера послуг). Суспільна природа праці зумовлена певною мірою й тим, що окремі індивіди, трудові колективи створюють матеріальні та нематеріальні (в т. ч. духовні) блага за допомогою матеріально-речових елементів, виготовлених попередніми поколіннями, що в процесі суспільного поділу праці виникає нова продуктивна сила суспільства. Важлива умова зростання ефективності С. п. – справедливе привласнення відповідної частки окремим працівником, трудовим колективом. За порушення цієї умови (внаслідок існування неадекватних форм власності, надмірного оподаткування, інфляції тощо) результативність С. п. знижується.
