Сутність діалектичного протиріччя між стабільністю і продуктивністю лісових насаджень
Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 2. БІОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ
2.2 Сутність діалектичного протиріччя між стабільністю і продуктивністю лісових насаджень
Механізм функціонування лісових угруповань, як і багатьох інших рослинних, спрямований не на накопичення якомога більшої деревної маси, а на самозберігання. Найбільш стійкі і пристосовані до певних умов існування корінні лісостани. Але людині потрібно, щоб на певній площі накопичувалася максимально
Існує думка, що стабільність екосистеми визначається кількістю видів, що її сформували. Така залежність не завжди пряма. Численні дослідження у нас і за рубежем показали, що далеко не завжди багаті на види ліси виявляються більш стійкими, ніж бідні видами. Тобто, мішаний деревостан не завжди буде більш стабільним за чистий. Наприклад, чисті за складом букові ліси часто стабільніші за мішані широколистяні ліси. Таким чином, ускладнення екосистеми збільшенням у ній деревних видів не обов’язково призводить до підвищення її стабільності, хоча і не робить її менш стійкою.
Враховуючи той факт, що у більш простих за структурою екосистемах вести господарство простіше, потрібно завжди знаходити ту межу, до якої спрощення будови не викличе помітного зниження стабільності і, в той же час, дасть можливість спрямувати заходи на підвищення продуктивності лісового насадження.
