ТЕМА І ГОЛОВНА ДУМКА ТЕКСТУ. МІКРОТЕМА, ТЕМАТИЧНЕ РЕЧЕННЯ. БУДОВА ТЕКСТУ: ЗАЧИН, ОСНОВНА ЧАСТИНА, КІНЦІВКА. СТИЛІ І ТИПИ МОВЛЕННЯ
ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
§ 4.ТЕМА І ГОЛОВНА ДУМКА ТЕКСТУ. МІКРОТЕМА, ТЕМАТИЧНЕ РЕЧЕННЯ. БУДОВА ТЕКСТУ: ЗАЧИН, ОСНОВНА ЧАСТИНА, КІНЦІВКА. СТИЛІ І ТИПИ МОВЛЕННЯ
ТЕКСТ – це група речень, об’єднаних темою та головною думкою.
Тема тексту – це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться.
Кожен текст складається з кількох змістових частин, кожну з яких утворено з кількох речень. Така змістова частина тексту становить абзац. Кожен абзац починають записувати з нового рядка із відступом. При читанні
Речення абзацу за своїм змістом нерівнозначні. Те з них, яке передає основний зміст абзацу (мікротему), називається тематичним.
Таким чином, кожна з мікротем тексту є частиною його загальної теми. Стисло й чітко сформульована мікротема – це пункт плану тексту.
Головна думка тексту – те, заради чого створено текст (задум його автора), те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного.
Здебільшого текст має заголовок, який виражає його тему або головну думку.
43. Прочитайте.
В Україні вірили, що лелека приносить щастя оселі, біля якої він збудував гніздо. Господаря такої оселі шанували в селі. Якщо лелече гніздо поруйнують, у родині могла статися біда. Тому гнізда лелек оберігали. Щодо походження лелеки існувало чимало
Легенд. Одна з них стверджує, що колись лелека був чоловіком. Бог позбирав у мішок усіх гадів і послав лелеку кинути лантух у море. Дорогою лелека поцікавився, що ж він несе. Гади вислизнули на волю й порозлазилися землею. Бог перетворив чоловіка на лелеку й наказав збирати жаб, гадюк та вужів. Лелека має чимало народних назв. У різних місцевостях його називають чорногузом, бусолом, веселиком.
З кн. “Українська міфологія”
– Укажіть складні речення, поясніть у них розділові знаки.
– Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених однорідними членами.
– Доберіть до тексту заголовок. Поясніть, що він виражає: тему тексту чи його головну думку.
– Визначте мікротеми тексту. Складіть і запишіть його план.
– Текст має таку будову: зачин (початок), основна частина й кінцівка.
Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті.
В основній частині розкривається тема тексту (його зміст). Кінцівка – це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.
44. Прочитайте. Визначте тему тексту та його головну думку.
Іду вчора центром розпеченого кам’яного міста. Аж раптом зі скверу як обвіє мене лагідний польовий вітер! При самому тротуарі, у всій своїй сонячній красі підняв угору золоту голову один-однісінький соняшник!
– Де ти тут узявся? – сварю його, дурненького.
– Як де? Виріс!
– Та ж тут місто. Тобі тут шию будь-хто може скрутити.
– А хіба ми вибираємо, де рости? Навесні тут жінка продавала насіння і трохи розсипала. То птахи все видзьобали, а мене під камінчиком не знайшли, і так я знайшовся.
Назавтра йду – стоїть мій соняшник, зеленіє, золотіє. І так на душі стало радісно!
Р. Дідула
– Доберіть до тексту заголовок,
– Визначте зачин (початок) тексту і його кінцівку. Доведіть, що в тексті поєднано монолог і діалог.
– Визначте стиль тексту. Скористайтеся схемою “Стилі мовлення”, поданою на форзаці підручника.
45. Прочитайте. Визначте стиль кожного висловлювання. Скористайтеся схемою “Стилі мовлення”, поданою на форзаці підручника.
I. Соняшник – рослина з родини складноцвітих, основна олійна культура в Україні. Батьківщина соняшнику – південна частина Північної Америки.
У Європу насіння рослини привезли іспанці в XVI ст. Тоді в неї були дрібні численні кошики суцвіття, дрібне насіння, і вирощували її як декоративну. У результаті відбору було виведено врожайні сорти соняшнику – одностеблові, з великими насінинами в крупних кошиках і з високим вмістом олії в насінинах.
З енциклопедії природознавства
II. Сонях виріс на осонні вільно і розлого.
Одягнув чубатий сонях бриля золотого.
Вийшла осінь із діброви – сонях похилився.
Бриль за обрій вечоровий сонцем покотився.
В. Бойченко
Геннадій Польовий. Соняшник із райдугою
Яків Гніздовський. Соняшник
III. Соняшник – один із символів України. Який же він гарний на тлі ясно-блакитного неба поряд із золотом пшениць! Яка розкішна золота його голова, що не стомлюється радісно кивати сонечку з ранку до вечора! Соняшник – уособлення нестримного потягу українців до сонячного світла й тепла.
З журналу “Соняшник”
IV. – Сусідко! Гей, сусідко! Чому ви не поставите між соняшників опудало? Горобці ж насіння повипивають!
– А нащо опудало? Я сама цілісінький день на городі.
Народна творчість
– Роздивіться зображення соняшників. Яке з них є найдоречнішим для ілюстрування тексту наукового стилю? Художнього стилю? Поясніть.
– Доберіть репродукції картин, фотографії, рекламні листівки із зображеннями соняшників та організуйте в класі виставку “Соняшники України”. Підготуйте два тексти для екскурсовода – у науковому та художньому стилях, використавши подані в підручнику тексти.
46. Усно складіть текст у художньому стилі на тему “Соняшник – син Сонця”. Простежте, щоб у висловлюванні були зачин і кінцівка.
47. Роздивіться схему “Типи мовлення” на форзаці підручника. Прочитайте висловлювання, визначте, до якого належить кожне з них. Свою думку обгрунтуйте.
I. Колись давно в одній далекій країні жила жінка. Мала вона три дочки. Пройшли роки, підросли дівчата, повиходили заміж, кожна мала своє господарство. Занедужала стара мати. Послала свою сусідку-чарівницю до старшої дочки, щоб та прийшла. Дочка ткала полотно і не захотіла прийти. Розсердилася чарівниця, зробила її павуком і сказала: “Ось тобі кара: тчи все життя!”
Пішла чарівниця до другої дочки. І та була зайнята роботою: мила посуд, тому не пішла до матері. “Ти будеш черепахою”, – вирішила чарівниця.
Пішла вона до третьої дочки, яка також була за роботою. Але як почула, що мати хвора, швидко все залишила і побігла до рідної домівки.
Прожила ця дочка довгі роки щасливо, а в глибокій старості стала золотою бджілкою. Літає вона над медоносними полями, над далекими лісами, але завжди повертається до рідного вулика.
Народна легенда
II. Довжина тіла робочої бджоли – 12-14 мм, приблизна вага – 100 мг. Тіло бджоли виразно поділяється на голову, груди й черевце, рухомо з’єднані між собою. На боках голови – пара складних очей, а на тім’ї – троє простих очей. Поверхня складних очей складається з кількох тисяч дрібних шестикутних пластинок – фасеток, які зрослися між собою. Знизу на голові бджоли – вусики й хоботок.
Ззовні все тіло бджоли вкрите твердим панциром, утвореним з особливої речовини – хітину. На задніх ніжках у робочих бджіл є так звані щіточки й кошики (заглиблення) для збирання та перенесення пилку.
З енциклопедії природознавства
III. Пасічництво вважали ремеслом шляхетним, через те люди з низькою душею зазвичай ним не займалися. Праця біля бджіл вимагала великого досвіду й уміння, тому пасічниками найчастіше були літні люди, поважані на селі особи.
Якби всі люди були як бджоли, то край наш прекрасним медоносом став би, а Україна – могутньою державою з прекрасним і багатим життям.
За Г. Медведчук
– Складіть розповідь “Як я вітав мого товариша (подругу) з днем народження”. Використайте народні вислови “вашими устами та мед пити”, “передати куті меду”, “як медом по губах”.
– Що бджола уособлює для українця? Відповідь побудуйте у формі роздуму: “Українці вважають бджолу…, тому що…”.
– Уявіть, що привітати вас із днем народження прилетіла чарівна бджілка. Пофантазуйте і складіть опис комашки-чарівниці.
Важливою ознакою тексту є його зв’язність. Вона виявляється в тому, що кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі речення попереднього, вбираючи в себе його частину, а з іншого боку, – містить нову інформацію.
Таким чином, речення в тексті ніби поділяється на дві частини. Одна частина (слово, словосполучення), що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називається “відомим”. Інша частина речення (слова, словосполучення), що передає нову інформацію, називається “новим”.
Найчастіше “відоме” стоїть на початку речення, “нове” – у кінці. Проте “відоме” й “нове” можуть мінятися місцями.
48. Перепишіть уривок. У кожному реченні літерами В і Н над відповідними словами позначте “відоме” і “нове” (у першому реченні позначають тільки “нове”).
Кріт живе в землі. Для життя під землею пристосовані його могутні лапи. Вони мають міцні кігті та вивернуті назад долоні. Дужими долонями кріт прокопує в землі галереї. Мандруючи ними, тварина поїдає підземних комах.
За Ю. Дмитрієвим
– Поясніть, яка роль у зв’язному тексті “відомого”, а яка – “нового”.
Між собою речення в тексті можуть поєднуватися двома типами зв’язку: послідовним (ланцюговим) або паралельним.
За послідовного зв’язку кожне наступне речення пов’язане за змістом із попереднім. Такий зв’язок можна увиразнити схемою:
За послідовного зв’язку речення можуть поєднуватися між собою займенниками, синонімами, лексичними повторами, сполучниками.
49. Прочитайте байку давньогрецького мудреця Езопа. Якими лексичними засобами – займенниками, синонімами, повторами слів, спільнокореневими словами – пов’язані між собою речення, поєднані послідовним зв’язком? (Слова, що є засобами зв’язку, виділено.)
Лев і Миша
Лев спав. По ньому бігала Миша. Звір прокинувся, зловив і хотів з’їсти маленьку Мишу. Мишка почала благати відпустити її. Тваринка обіцяла віддячити за подароване життя. Засміявся Лев і відпустив її.
Невдовзі звіролови спіймали Лева й мотуззям прив’язали до дерева. Почувши його стогін, прибігла Миша. Вона перегризла мотузок.
Навіть мала й слабка істота здатна віддячити за добро.
– Поясніть уживання великої літери.
– Яких відомих в Україні і в світі бай карі в ви знаете?
– Поясніть, що таке вдячність. За потреби зверніться до Словничка назв почуттів.
Основні ознаки тексту такі:
♦ пов’язаність речень за змістом (темою);
♦ наявність головної думки;
♦ розвиток змісту й головної думки;
♦ зв’язок речень між собою за допомогою займенників; синонімів; повторів слів; спільнокореневих слів; сполучників.
50. Складіть і запишіть казку про пригоди комп’ютерної миші, яка посварилася з Монітором (обсяг – 7-8 речень). У тексті казки використайте звертання, вставні слова та пряму мову.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ
ДОКЛАДНИЙ УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ
51. Прочитайте текст спочатку мовчки, потім уголос за особами. Визначте його тему й головну думку. З’ясуйте стиль тексту, свою думку доведіть.
Добрий лісоруб
Прийшов якось чоловік у ліс по дрова. Вибрав березу, підняв сокиру. Тут берізка заговорила жалісно:
– Не рубай мене! Мої дітки-паростки плакатимуть, якщо мене не стане!
Підійшов чоловік до дуба. Почав дуб просити:
– Дай мені ще пожити на світі! Жолуді мої ще не дозріли й не годяться на насіння. Як же виростуть дубові ліси?
Замислився чоловік: “От диво! Ліс живе, ліс думає. У кожного дерева свій розум, у нас із ним одна мова. Кожне дерево знаходить мудрі й переконливі слова. Духу не вистачає його скривдити!”
Тут із хащів вийшов дідок із довгою зеленою бородою. Лагідно глянув на чоловіка й сказав:
– Спасибі тобі, що не знищив моїх дітей! Це принесе тобі щастя. Віднині все, що потрібно, у тебе буде. Дивися лише, щоб твої бажання не стали надмірними.
Олексій Макаренко. Без назви
Попрощався Лісовик і зник.
Жив той чоловік заможно і щасливо до кінця своїх днів. І діти його були щасливі, й онуки, бо ніколи не кривдили нічого живого.
Та якось правнукові доброго лісоруба запраглося, щоб Сонце спустилося з неба й погріло йому спину. Розгнівалося Сонце на таку його дурість і спалило нахабу промінням.
Того нещасливого дня гаряче проміння так налякало дерева, що ті оніміли навіки. Відтоді люди не чули від них жодного слова.
Поясніть значення вислову втратити спільну мову. Чи можна втратити спільну мову з природою? У чому це виявляється?
– Назвіть почуття, які викликали прохання дерев у лісоруба. Яке почуття викликали забаганки лісорубового правнука в Сонця? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.
– Складіть і запишіть план тексту казки. Усно перекажіть за ним казку.
– Роздивіться ілюстрацію. Пофантазуйте і розкажіть, що на ній зображено. Доберіть кілька варіантів назв.
52. Складіть і запишіть висловлювання на тему “Шум листя – то мова моєї зеті” в художньому стилі.
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
♦ Що таке текст?
♦ Що таке тема тексту і його головна думка?
♦ Яку частин у тексту називають зачином? Що таке кінцівка тексту?
♦ Які основні ознаки тексту?
♦ Що забезпечує зв’язність тексту?
♦ Якими засобами поєднуються в тексті речення за послідовного зв’язку?
♦ Які є стилі мовлення? У якій сфері життя суспільства використовують кожен із них? Доберіть приклади висловлювань наукового і художнього стилів.
♦ Які типи мовлення вам відомі? Як практично їх розрізнити? Поясніть на прикладах, дібраних самостійно.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. СКЛАДАННЯ ОГОЛОШЕННЯ
53. Прочитайте оголошення. Які з них можна, на вашу думку, помістити на дошці інформації? Які не можна і чому?
– Де, крім дошки оголошень, розміщують таку інформацію?
– Якого змісту оголошення вам траплялися?
– Які оголошення ви читаете у своїй школі? Яких подій шкільного (класного) життя вони стосуються?
54. Прочитайте. Дайте відповіді на запитання: яка мета оголошення? Що має бути відображено в оголошенні? У якому стилі потрібно складати текст оголошення?
Оголошення – діловий папір, який повідомляє, оповіщає про щось. Текст оголошення має відображати таке:
– закличність через заголовок (Оголошення) або звернення (Шановні друзі! До уваги школярів! Увага!);
– визначення адресата повідомлення; календарну дату, час і місце проведення заходу;
– виклад суті заходу;
– підпис: хто склав оголошення.
Текст оголошення складають в офіційно-діловому стилі.
Як ви розумієте вислови ділове спілкування; діловий папір?
Офіційно-діловий стиль мовлення відображає потреби ділового спілкування між державами, установами, організаціями, членами суспільства.
У писемній формі діловий стиль використовують в оформленні ділових паперів.
Є чимало ділових паперів, які кожному доводиться складати не один раз у житті. Це – оголошення, план роботи, заява, розписка, доручення, протокол. Ділові папери складають відповідно до встановленої для кожного з них форми (стандарту) в офіційно-діловому стилі.
Офіційно-діловому стилю мовлення властиві такі ознаки:
– точність, логічність, ясність, стислість у викладенні думок;
– уживання слів тільки в прямому значенні;
– уживання спеціальних слів (термінів), зазначення дат і цифр;
– використання усталених мовних зворотів;
– відсутність індивідуальної манери викладення думок та емоційно забарвлених слів.
– Лексичні значення слів індивідуальний та емоційний з’ясуйте за Тлумачним словничком укінці підручника.
55. Я – РЕДАКТОР! Роздивіться таблицю та запам’ятайте, яких помилок потрібно уникати в текстах офіційно-ділового стилю.
– Запишіть речення, виправивши помилки.
1. В об’яві йшлося про те, що підписка на газети триватиме до кінця місяця. 2. Свої пропозиції присилайте за адресом редакції. 3. На виставку запрошуються всі бажаючі.
56. Складіть і запишіть оголошення про очікувану у вашій школі подію (відкриття виставки осінніх квітів, проведення шахового турніру, день самоврядування).
