ТИП ХОРДОВІ. РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК РИБ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РИБ
ТЕМА 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
& 18. ТИП ХОРДОВІ. РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК РИБ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РИБ
Bи дізнаєтеся про особливості розмноження та розвиток риб, їхню різноманітність, а також про роль риб у природу та їх значення для людини.
– Де в природі живуть золоті рибки?
Риби розмножуються тільки статевим способом і є роздільностатевими тваринами. Органи розмноження самок – яєчники, в яких розвивається ікра, а у самців – це сім’яники, в яких розвиваються сперматозоїди. Запліднення в окуня, як і в більшості риб, зовнішнє.
Розмноження у більшості риб відбувається в певні сезони (найчастіше навесні або восени). Період розмноження риб називається
Під час нересту значну частину ікри, а потім личинок і мальків риб поїдають різні тварини. Тому самки риб, які не піклуються про потомство, утворюють величезну кількість ікринок. Так самка тріски метає до 10 млн ікринок, сазана – до 1,5 млн, щуки – до 1 млн.
Проте є й такі риби, які піклуються про потомство. Так, наприклад, тіляпія, довгий час виношує ікру, а потім і мальків у роті. При цьому тіляпія нічого не їсть. Самець триголкової колючки будує гніздо, в яке самка відкладе є ікру, а самець потім цю ікру охороняє й захищає.
Самка маленької рибки – гірчака – в період нересту відкладає ікру у вхідний сифон двостулкового молюска – беззубки. Після цього самець гірчака туди ж випускав молочка. Ікринки спочатку прикріплюються до зябер беззубки. Пізніше з них вилуплюються личинки, а коли вони перетворюються на мальків, то через вихідний сифон беззубки виходять назовні.
Більшість риб живуть або в солоній воді морів та океанів (морські риби), або у прісній воді річок (прісноводні риби). Але лососеві та осетрові риби під час нересту мігрують із морів, де живуть, у річки з прісною водою. Такі риби називаються прохідними.
Різноманітність та значення.
Риби – найбільша за кількістю видів група хребетних тварин. Їх налічується більше 20 тис. видів.
До надкласу Хрящові риби відносяться акули і скати. Всього відомо понад 600 видів хрящових риб. що в переважній більшості мешкають в морях і океанах.
Скелет хрящових риб не містить кісток, а складається з хрящів. Також у них немає зябрових кришок, плавального та сечового міхурів. Запліднення у хрящових риб внутрішнє. Самки або відкладають досить великі яйця, або (найчастіше в акул) народжують дитинчат.
Більшість акул – активні хижаки, серед них є й такі небезпечні для людини види, як блакитна акула, тигрова акула і, звичайно, найнебезпечніша велика біла акула, довжина якої досягає 5 м (мал. 106).
Міграція тварин – регулярне переміщення тварин, в ході якого особини з одного місця проживання переміщуються до іншого, але потім повертаються назад. Міграції найчастіше зустрічаються у риб (пов’язані з нерестом) і птахів (сезонні перельоти).
Мал. 106. Велика біла акула – найбільша і найнебезпечніша хижа риба
Мал. 107. До синьоплямистого ската-хвостокола, який мешкає в Червоному морі, краще не наближатися
До акул відносяться два види найбільших сучасних риб – гігантська акула, яка досягає довжини до 10 м і китова акула – до 20 м. Проте обидва ці види живляться планктоном – невеличкими рачками.
Більшість скатів ведуть донний спосіб життя. У них сплющене тіло і довгий тонкий хвіст. Плавають скати завдяки плавному руху боковими частинами тіла. Такі рухи нагадують помахи крил птахів.
Полюють скати на донних риб, молюсків та ракоподібних. Проте найбільший скат – ханта (або морський диявол), що досягає розміру до 6 м, живиться планктоном (як і найбільші акули).
Серед скатів також є небезпечні для людини види – так звані хвостоколи (мал. 107). У них на хвості є гострі зазубрені голки, які сполучені зі шкірними залозами, що виділяють отруйний слиз. Такі скати часто ховаються на дні, закопуючись в пісок. Якщо до них наблизитися, то вони можуть вдарити хвостом. При цьому голка встромлюється в тіло людини і ламається, залишаючись в ньому. Отруйний слиз викликає гострий біль і запалення. Відомі навіть смертельні випадки після такої зустрічі зі скатом.
У одного з видів скатів – електричного ската, частина м’язів перетворилася на орган, що дозволяє йому паралізувати здобич (дрібних риб) або відлякувати хижаків за допомогою електричного імпульсу напругою близько 200 вольт.
Деякі скати і акули є об’єктами рибного промислу. Їхнє м’ясо вживається в їжу, а з печінки виготовляють вітаміни. Із акулячої шкіри раніше виготовляли різноманітні предмети одягу, жіночі сумочки, гаманці та інше.
У Чорному морі живуть два види скатів – морська лисиця і вид хвостоколів – морський кіт. Є у нас і своя акула – катран. Катран досягає довжини 2 м, проте живиться лише рибою й безпечний для людини. До того ж ця акула в наш час стала дуже рідкісною і тому охороняється законом.
Мал. 108. Осетр
Мал. 109. Сьомга
Мал. 110. Оселедець
Maл. 111. Тріска
Усі інші види риб відносяться до надкласу Кісткові риби. Серед них багато видів, які є промисловими і складають значну пастку харчових ресурсів людини.
До найбільш цінних промислових риб відносяться осетрові. Це прохідні риби, такі як осетри (мал. 108). севрюга, білуга, калуга, стерлядь та інші. Вони є джерелом не лише м’яса, а й дуже цінного делікатесу – чорної ікри осетрових риб.
Усі види осетрових риб, що мешкають в Україні, занесені до Червоної книги України, тому їхній промисел заборонений.
Цінними об’єктами рибного промислу є лососеві риби – сьомга (мал. 109), лосось, форель, кета, горбуша. Їхня червона ікра також є цінним делікатесом.
Деякі види осетрових і лососевих риб вирощують штучно. Окрім цього, для збільшення кількості цих риб (більшість з яких є прохідними) на спеціальних рибозаводах з ікри отримують личинки та вирощують мальків, яких потім випускають у річки, що впадають є море.
До найважливіших промислових видів відносяться риби, що утворюють великі скупчення. Найбільші скупчення можуть утворювати оселедцеподібні (оселедець (мал. 110), салака, сардина). Ця група становить найбільшу частку вилову риби в світі. Також величезні скупчення утворюють тріскові риби – тріска (мал. 111), пікша, навага.
У прісних водоймах ловлять коропових риб – плотву, тарань, карася. Деякі види штучно вирощують у ставкових господарствах – коропа (мал. 112), карася та далекосхідних риб – товстолобика і білого амура, що добре пристосувались до кліматичних умов України.
Мал. 112. Коропа розводять в спеціальних ставкових господарствах
Мал. 113. Риби коралових рифів Червоного моря вражають різноманітністю форм і забарвлень
Величезну різноманітність риб можна спостерігати серед коралових рифів (мал. 113).
Багато видів риб люди навчилися утримувати і розводити в акваріумах. Для цього виводяться також нові декоративні породи риб. Наприклад, різноманітні золоті рибки є штучно виведеними породами звичайного карася.
ВИСНОВКИ
1. Риби розмножуються тільки статевим способом і є роздільностатевими тваринами. Період розмноження у кісткових риб називається нерестом. Запліднення у кісткових риб зовнішнє, розвиток непрямий.
2. Запліднення у хрящових риб внутрішнє, вони відкладають яйця або народжують дитинчат. Розвиток прямий.
3. Деякі риби (лососеві, осетрові, вугрі ) мігрують на нерест на великі відстані.
4. Риби є найбільшою за кількістю видів групою хребетних тварин, яка налічує понад 20 тис. видів.
5. Багато видів риб є об’єктами рибного промислу, деякі види люди вирощують штучно для отримання цінних харчових продуктів або для утримання в домашніх акваріумах.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Міграції тварин, молока, нерест, прохідні риби.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Чому одні види риб відкладають дуже велику кількість ікринок, а інші – невелику?
2. Яка роль риб у природі та їх значення в житті людини?
3. Які промислові види риб ви знаєте?
4. Яких риб людина навчилася вирощувати штучно?
5. Які риби є небезпечними для людини?
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Коли під час тривалої посухи деякі африканські озера пересихають і оголюється замулене дно, місцеві жителі збираються на рибалку. Проте беруть вони із собою не рибальське приладдя, а мотики.
Африканці знаходять горбики на засохлому мулі й викопують з них глиняні ємності з рибою, що склалася навпіл.
Ця риба називається протоптер (мал. 114). Вона відноситься до дводишних риб. Відомо кілька видів таких риб, у яких, окрім зябер, в ще одна або дві легені. Легені дводишних – це видозмінений плавальний міхур, через стінки якого відбувається газообмін (стінки міхура містять багато капілярів). Атмосферне повітря для дихання такі риби заковтують ротом, спливаючи на поверхню води.
Мал. 114. Протоптер
Така особливість дозволяв дводишним жити у водоймах, що бідні на розчинений кисень. Вони можуть також (у випадку посухи) переповзати з пересохлої водойми до тієї, в якій збереглася вода. А якщо такої можливості немає, то закопуються в мул (як протоптер), призупиняючи процеси обміну речовин. Це допомагав їм дочекатися сезону дощів.
