Трест (від англ. trust – довіра) – організаційно-виробнича одиниця або форма монополії, при якій усі об’єднані підприємства втрачають свою комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю. Трести виникли у США в останній третині XIX ст. Першим трестом вважається утворена Дж. Д. Рокфеллером нафтова компанія ” Стандарт ойл” (1879). Юридично створення Т, означає передачу контролю над колись незалежними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або особливого довірчого сертифіката) його засновникам. Таким чином
здійснюється величезна концентрація капіталу й виробництва, що дає можливість об’єднаним у Т. підприємствам здійснювати спільну економічну і технічну політику, одночасно привласнювати монопольно високий прибуток. Через трестування у США було утворено багато монополій у важливих галузях промисловості, в т. ч. металургійній та нафтохімічній. Поширення Т. в Європі почалося після першої світової війни. У Росії перші трести з’явилися в 1918-1920 pp. в умовах переходу до нової економічної політики (НЕП). Т. – попередник більш тісних форм об’єднань, таких як холдингова компанія, концерн. Нерідко Т. очолює холдинг –
держательська компанія, яка зосереджує у своїх руках акції учасників цього об’єднання і здійснює контроль за їх діяльністю. Т., як правило, об’єднує підприємства однієї або декількох технологічно пов’язаних між собою галузей промисловості. У межах Т. здійснюється планомірне виробництво. У розвинутих країнах для обмеження деяких форм діяльності Т. та інших видів монополій було запроваджено антитрестовське законодавство, спрямоване проти ринкових форм монополізації, особливо проти єдиних галузевих картелів.
