Тверді і м’які приголосні – Звуки мовлення
ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ
Звуки мовлення
Тверді і м’які приголосні
Приголосні звуки української мови бувають Тверді і м’які. Їхня вимова розрізняється положенням язика в ротовій порожнині.
Тверді приголосні вимовляються без додаткового наближення спинки язика до твердого піднебіння, а м’які утворюються в результаті такого наближення.
До Твердих належать, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ;
До М’яких – , , , , , , , , , .
Найбільшим ступенем м’якості характеризується звук. Він завжди м’який. Усі зубні приголосні можуть бути твердими і м’якими: дід, тінь, тин. М’який звук буває тільки перед голосними: рід, трьох.
Приголосні за ознакою “твердість/м’якість” утворюють пари:
Тверді ;
М’які.
Не утворюють пар м’який та тверді, , , , , , , , ,
, , , . Ці тверді можуть лише дещо пом’якшуватися перед голосними – завжди перед і зрідка перед іншими: піч, кіт, гравюра, затишшя. Знак після приголосних у фонетичному записі передає таке напівпом’якшення.